У живих організмах немає жодного хімічного елемента, який не був би знайдений у тілах неживої природи (що вказує на спільність живої та неживої природи).
Різні клітини включають у себе практично одні і ті ж хімічні елементи (що доводить єдність живої природи); і у той самий час навіть клітини одного багатоклітинного організму, що виконують різні функції, можуть істотно відрізнятися один від одного за хімічним складом.
З відомих на даний час понад \(115\) елементів близько \(80\) виявлено у складі клітин живих організмів.
Різні клітини включають у себе практично одні і ті ж хімічні елементи (що доводить єдність живої природи); і у той самий час навіть клітини одного багатоклітинного організму, що виконують різні функції, можуть істотно відрізнятися один від одного за хімічним складом.
З відомих на даний час понад \(115\) елементів близько \(80\) виявлено у складі клітин живих організмів.
![вміст елементів у клітині.jpg](https://resources.cdn.miyklas.com.ua/e9a8f003-7ad1-47de-b2b6-d5810a21140f/%D0%B2%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96.jpg)
Усі елементи за вмістом їх у живих організмах поділяються на три групи:
1. Макроелементи — уміст яких перевищує \(0,001\) % від маси тіла.
\(98\) % від маси будь-якої клітини припадає на чотири елементи (їх іноді називають органогенами):
- Оксиген (O) — \(65\) - \(75\) % — входить до складу органічних речовин та води;
- Карбон (C) — \(15\) - \(18\) % — входить до складу усіх органічних речовин;
- Гідроген (H) — \(8\) - \(10\) % — входить до складу води та практично усіх органічних речовин;
- Нітроген (N) — \(1,5\) - \(3\) % — входить до складу нуклеїнових кислот, білків, амінокислот, тощо.
Близько \(2\) % від маси клітини припадає ще на вісім макроелементів: Натрій (Na), Магній (Mg), Калій (K), Кальцій (Ca), Фосфор (P), Сульфур (S), Хлор (Cl), Ферум (Fe).
2. Інші хімічні елементи містяться у клітині у дуже невеликих кількостях: мікроелементи — ті, на частку яких припадає від \(0,000001\) % до \(0,001\) %, — Бор (В), Кобальт (Co), Нікель (Ni), Купрум (Cu), Цинк (Zn), Молібден (Mо), Йод (I), Флуор (F), Манган (Mn), тощо.
3. Ультрамікроелементи — уміст яких не перевищує \(0,000001\) % — Уран (U), Радій (Ra), Золото (Au), Аргентум (Ag), Меркурій (Hg), Плюмбум (Pb), Цезій (Cs), Селен (Se), тощо.
![вміст елементів рисунок.jpg](https://resources.cdn.miyklas.com.ua/4025e4c3-a167-4eee-a5b7-edf48ee6c680/%D0%B2%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA-w500.jpg)
Живі організми здатні накопичувати певні хімічні елементи. Так, наприклад, деякі водорості накопичують Йод, Жовтець — Літій, ряска — Радій, тощо.
Хімічні речовини клітини
Елементи у вигляді атомів входять до складу молекул неорганічних і органічних сполук клітини.
![речовини у клітині.jpg](https://resources.cdn.miyklas.com.ua/4b63c570-54c7-4442-9d3c-f3edfd6a3b26/%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96.jpg)
До неорганічних сполук належать вода і мінеральні солі.
Органічні сполуки характерні лише для живих організмів, у той час як неорганічні існують і у неживій природі.
![органічні речовини у клітині.jpg](https://resources.cdn.miyklas.com.ua/8e5aba9f-7b99-415c-a7c6-b9d3cf736e18/%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BA%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96.jpg)
До органічних сполук належать сполуки Карбону з молекулярної масою від \(100\) до декількох сотень тисяч відносних атомних одиниць.
Карбон — хімічна основа життя. Він може вступати у зв'язок з багатьма атомами та їх групами, утворюючи ланцюжки, цикли, які складають скелет різних за хімічним складом, будовою, довжиною і формою органічних молекул. З них утворюються складні хімічні сполуки, що відрізняються за будовою і функціями. Ці органічні сполуки, що входять до складу клітин живих організмів, отримали назву біологічні полімери, або біополімери. Вони складають більше \(97\) % від сухої речовини клітини.
Карбон — хімічна основа життя. Він може вступати у зв'язок з багатьма атомами та їх групами, утворюючи ланцюжки, цикли, які складають скелет різних за хімічним складом, будовою, довжиною і формою органічних молекул. З них утворюються складні хімічні сполуки, що відрізняються за будовою і функціями. Ці органічні сполуки, що входять до складу клітин живих організмів, отримали назву біологічні полімери, або біополімери. Вони складають більше \(97\) % від сухої речовини клітини.