10380
Розвиток освіти в Камені-Каширському сягає давніх часів. Перша документально зафіксована згадка про існування тут навчальних закладів датується 1607 роком.
У 1862 році, коли Камінь-Каширський вже перебував під владою Російської імперії, було відкрито народну школу, котра з 1882 року отримала назву «Однокласне народне училище». Відомо, що в 1892 році в ньому навчалося 48 учнів.
Під час Першої світової війни Волинь опинилася в зоні активних бойових дій і навчання тут не велося взагалі. Школи на короткий час відновили діяльність у період Української революції 1917-1920 років, почалась українізація освіти, однак наше місто знову було окуповане поляками. Навчання українською мовою заборонили.
У 1923 році на вулиці Воля, поблизу сучасного приміщення суду, спорудили нову семирічну школу. У ній знаходилося три класних кімнати, учительська та квартира директора. В школі працювало 10 учителів. Навчання було платним, а близько 60% дітей взагалі зоставалися неписьменними.
З приходом радянської влади система освіти зазнала значних змін. Крім навчання дітей, було організовано курси лікнепу. Напередодні війни у Камінь-Каширській середній школі навчалося вже 540 учнів, тому постала проблема недостатньої кількості педагогічних кадрів.
Коли почалася гітлерівська окупація, школу закрили. В її приміщенні розмістилась окупаційна жандармерія. В 1944 році, при відступі, нацисти взагалі спалили цю будівлю. Однак восени того ж року навчання відновилося, стали функціонувати початкова та середня школи. В 1948 році було збудоване нове навчальне приміщення.
Упродовж 1945-1950 рр. у середній школі здійснено запровадження десятирічної освіти, а початкова школа стає неповною середньою з семирічним, а згодом – восьмирічним терміном навчання.
В 1956 році Камінь-Каширська середня школа перейшла до корпусу колишнього педучилища (зараз БДЮТ). У старому приміщенні (зараз МНВК) розмістили неповну середню школу. Згодом в обох будівлях відбувся капітальний ремонт.
З 1960 року Камінь-Каширська середня школа стає базовою для проведення різних навчально-методичних заходів. Проводилася робота щодо створення учбових кабінетів, географічного і спортивного майданчиків, картинної галереї, історико-краєзнавчого музею, галереї бойової слави. Діти мали можливість вивчати виробничі спеціальності. Школа володіла теплицею, дослідними ділянками, майстернею. Їй було доручено шефство над дитячим садком.
У 1978 році було відкрито нову школу, розраховану на 1176 учнівських місць. На будівельні роботи, котрі вела ПМК-169, державою було асигновано понад 1 млн. карбованців.
У середині 1980-х років розпочалося поглиблене вивчення математики, почалося впровадження електронно-обчислювальної техніки. У зв’язку зі значним збільшенням кількості учнів, навчання велось у дві зміни.
В 1994 році у Камені-Каширському було відкрито середню школу № 2. Середню школу № 1 знову очолив Гарбарчук Михайло Степанович. З 2002 року директором школи була призначена Тішкова Людмила Андріївна.
Рішенням Камінь – Каширської районної ради № 17/5 від 14 вересня 2004 року середню школу № 1 було реорганізовано в навчально-виховний комплекс № 1 м. Каменя-Каширського.
У 2006 році в НВК № 1 було встановлено меморіальну дошку на честь видатного літературознавця Євгена Степановича Шабліовського – з нагоди 100-річчя від дня його народження.
Сьогодні в навчальному закладі навчається 1226 учні денної та 85 заочної форм навчання. У класах основної школи здійснюється допрофільна підготовка: учні поглиблено вивчають математику, українську мову та літературу, географію, історію, англійську мову. У ліцейних класах старшої школи відкрито профілі: математичний, історичний, української філології.
Функціонують навчальні кабінети, методичні центри, бібліотека, майстерня, спортзал, «естетичний дім», історико-етнографічний музей, галерея історії України. Ведеться постійна робота над оновленням і вдосконаленням освітньої бази закладу.
Створюються максимально сприятливі умови для роботи з обдарованими учнями. Старшокласники беруть активну участь в учнівському науковому товаристві «Інтелект», що включає в себе секції математики, української мови, хімії, англійської мови, мікроекономіки та макроекономіки, історії України, екології.
З 2004 року нагороджено золотими медалями 65 випускників, срібними – 31 випускник. Переважна більшість одинадцятикласників успішно складають ЗНО, понад 70% стають студентами вищих навчальних закладів.
Значна увага приділяється проблемам патріотичного, морального, естетичного виховання підростаючого покоління. Функціонує орган учнівського самоврядування – учнівська рада об’єднання «Активіст». Діють різноманітні гуртки, клуби, спортивні секції.
Гідно представляють ліцеїсти навчальний заклад на Всеукраїнських турнірах, різних творчо-інтелектуальних конкурсах, спартакіада.
Школа здобула перемогу у Всеукраїнському конкурсі-захисті сучасної моделі навчального закладу «Школа сприяння здоров’ю».
Випускники ліцею продовжують навчання у вищих навчальних закладах України та Польщі: Києва, Харкова, Одеси, Полтави, Тернополя, Луцька, Львова, Острога, Дніпропетровська, Любліна, Варшави, Кракова.
Сьогодні колектив – це 120 педагогічних працівники, з яких 61 мають вищу кваліфікаційну категорію, 14 – першу кваліфікаційну категорію. 11 учителям присвоєно звання «вчитель–методист», 21 – «старший вчитель». Нагороджено знаками: «Відмінник освіти України» – 9, «Василь Сухомлинський» – 1.
Висококваліфіковані фахівці школи неодноразово приймали участь у роботі обласних журі по перевірці олімпіадних робіт та завдань відкритого типу зовнішнього незалежного оцінювання, апробації підручників. За останні роки два педагоги стали лауреатами ІІ обласного етапу конкурсу професійної майстерності «Учитель року». На базі школи відбулись обласні семінари начальників відділів і управлінь освіти, методистів, керівників методичних об`єднань вчителів початкових класів, етики, методистів природничих дисциплін, вчителів української мови і літератури закладів нового типу. Досвід управлінської діяльності вивчали директори Любешівського та Рожищенського районів.
На базі школи створений і функціонує опорний заклад освітнього округу. Працює 10 зональних методичних об’єднань. Свою діяльність вони спрямовують на пошук наукових новинок, модернізацію форм, методів і засобів навчання та виховання дітей.
Працює опорна школа з проблеми упровадження державно-громадського управління навчальним закладом, мета якої – забезпечення активної участі в управління школою громадського активу міста, усіх учасників навчально-виховного процесу.
Головне завдання, яке ставить перед собою навчальний заклад, – навчити школярів жити в умовах сучасної держави, дотримуватися законів, уміти обстоювати свої права, практично реалізовувати набуті в в навчальному закладі знання.