1. Організми, що належать до лишайників

Лишайників налічують понад \(20\) тис видів. Це особливі симбіотичні комплекси різних організмів. Вони з'являються завдяки співжиттю певних видів справжніх грибів з організмами, здатними до фотосинтезу, — водоростями (переважно зеленими) та/або ціанобактеріями.

 

Тіло лишайників — слань (або талом)— складається з двох компонентів : гетеротрофного (гриб) та автотрофного (водорості та/або ціанобактерії). Грибний компонент лишайника називається мікобіонтом, а водоростевий та/або ціанобактеріальний — фікобіонтом.

 

Лишайники невибагливі до умов існування. Поширені майже по всій планеті — від холодних арктичних регіонів до спекотних пустель, оскільки вони здатні витримувати тривалі періоди несприятливих умов: низький чи високих температур, посухи тощо. Але лишайники не витримують забруднення повітря й гинуть. Тому їх нечасто можна побачити у великих містах. Таку властивість лишайників людина використовує для визначення чистоти повітря. Оскільки одні види лишайників витримують забруднення повітря краще, ніж інші, то, вивчаючи в певній місцевості їхній видовий склад, можна зробити попередні висновки про ступінь забруднення повітря.

 

Лишайники можуть оселятись на різних поверхнях. Так, цетрарія ісландська здебільшого зростає на ґрунтах соснових лісів або на болотах серед мохів. Пармелія борозенчаста та ксанторія настінна (настінна золотянка) надають перевагу стовбурам дерев. Лецидея заглиблена оселяється на камінні. Особливу групу становлять лишайники, які постійно або більшу частину року живуть під водою. Зазвичай такі лишайники віддають перевагу чистій та прозорій воді, оселяючись на каменях (наприклад, дерматокарпон річний).