1. З'єднання кісток

Різні види з'єднання кісток забезпечують функції частин скелета:

 

 

Нерухоме (безперервне, шви) з'єднання являє собою зрощення або скріплення сполучною тканиною, відіграючи захисну або опорну роль. Щілини між кістками немає, тому такі кістки не можуть рухатись одна відносно одної. Безперервне сполучення має кілька різновидів. Наприклад, більшість кісток черепа
з’єднана звивистими швами так, що западина однієї кістки за формою та розмірами відповідає виступу іншої (як ключ і замок). Часто кістки зрощені між собою (кістки таза, крижові хребці та ін.).

 

Напіврухоме (напівпереривчасте) з'єднання через пружні хрящові прокладки утворюють кістки, які виконують і захисну, і рухову функції. Характерно наявність невеликої щілиноподібної порожнини у тканині, що з’єднує кістки. Ця порожнина заповнена рідиною. Напіврухомо між собою сполучаються лобкові кістки тазового поясу нижньої кінцівки, хребці. Це з’єднання забезпечує певну рухомість кісток, але не таку значну, як суглоби. Це також з'єднання хребців міжхребцевими хрящовими дисками, ребер з грудиною і грудними хребцями.

 

За рухомого (переривчастого) з’єднання між кістками є порожнина у вигляді щілини. Таке з’єднання дає змогу кісткам переміщуватись одна відносно одної. Переривчасте з’єднання кісток забезпечує суглоб. За
будовою розрізняють прості й складні суглоби. Прості суглоби з’єднують дві кістки (наприклад, плечовий), складні — три і більше (як-от променево-зап’ястковий). 

 

Різні суглоби забезпечують різні напрямки рухів.

 

 
Суглоб складається з:

 
 
Суглобові поверхні відповідають одна одній за формою і покриті гіаліновим хрящем. Суглобова сумка утворює герметичну порожнину з синовіальною рідиною. Це сприяє ковзанню і захищає кістку від стирання.