Для утворення умовного рефлексу необхідно, щоб спочатку діяв умовний (байдужий) подразник, а потім — безумовний. Після кількох повторень такого поєднання подразників у мозку між двома вогнищами збудження встановлюється тимчасовий зв'язок. У результаті дія одного умовного подразника викликає збудження у двох центрах.
Зверни увагу!
Умовні рефлекси формуються на основі безумовних рефлексів і виробляються при безпосередній участі кори головного мозку.
Вивчення формування умовних рефлексів проводилося в лабораторії І. П. Павлова у дослідах на тваринах (собаках).
Коли собаці давали їжу (безумовний подразник), у неї рефлекторно виділялася слина — виникав безумовний слиновидільний рефлекс.
Нервові імпульси, що виникають при подразненні рецепторів на язиці і у слизовій оболонці рота речовинами їжі надходять чутливими нейронами у центр слиновиділення довгастого мозку. Звідси збудження руховими нейронами передається до слинних залоз, і вони починають виділяти слину. Це дуга безумовного слиновидільного рефлексу.
Умовний слиновидільний рефлекс формувався у собак при поєднанні годування і запалювання лампочки або звуку дзвінка.
Щоб виробити умовний рефлекс, за півхвилини до годування включали електричну лампочку або інший, нейтральний для слиновидільного рефлексу подразник. Після кількох поєднань включення лампочки з годуванням один лише спалах світла викликав слиновиділення навіть у тому випадку, якщо їжі у годівниці не було.
У результаті через декілька повторень слина виділялася у відповідь на дію безумовного подразника (спалах світла або звук дзвінка ставали сигналом появи їжі — умовним подразником). Це означало, що у корі головного мозку утворився новий, тимчасовий зв'язок між центрами слиновиділення і зоровим (слуховим), тобто виробився умовний слиновидільний рефлекс.
Коли собаці давали їжу (безумовний подразник), у неї рефлекторно виділялася слина — виникав безумовний слиновидільний рефлекс.
Нервові імпульси, що виникають при подразненні рецепторів на язиці і у слизовій оболонці рота речовинами їжі надходять чутливими нейронами у центр слиновиділення довгастого мозку. Звідси збудження руховими нейронами передається до слинних залоз, і вони починають виділяти слину. Це дуга безумовного слиновидільного рефлексу.
Умовний слиновидільний рефлекс формувався у собак при поєднанні годування і запалювання лампочки або звуку дзвінка.
Щоб виробити умовний рефлекс, за півхвилини до годування включали електричну лампочку або інший, нейтральний для слиновидільного рефлексу подразник. Після кількох поєднань включення лампочки з годуванням один лише спалах світла викликав слиновиділення навіть у тому випадку, якщо їжі у годівниці не було.
У результаті через декілька повторень слина виділялася у відповідь на дію безумовного подразника (спалах світла або звук дзвінка ставали сигналом появи їжі — умовним подразником). Це означало, що у корі головного мозку утворився новий, тимчасовий зв'язок між центрами слиновиділення і зоровим (слуховим), тобто виробився умовний слиновидільний рефлекс.
Рефлекси, отримані організмом протягом життя і які утворюються у результаті поєднання непов'язаних з безумовними подразниками, І. П. Павлов назвав умовними рефлексами.
Наприклад, виділення слини при подразненні їжею сосочків язика є безумовним рефлексом, а виділення слини на вигляд, колір, запах їжі чи інші подразники — умовний рефлекс.
Гальмування рефлексів. Умовний рефлекс буде міцним, якщо умовний подразник постійно підкріплюється безумовним. Якщо декілька разів не підкріплювати умовний подразник, відповідна реакція слабшає і потім гальмується. Умовний рефлекс при цьому не зникає. При повторенні досвіду після перерви він відновлюється.
Новий подразник викликає орієнтовний рефлекс, тому рефлекси (як умовні, так і безумовні), гальмуються при дії будь-якого незнайомого подразника (відбувається припинення діяльності та оцінка того, яким є для організму новий подразник: корисним, шкідливим або просто нейтральним). Таким чином, за допомогою утворення умовних рефлексів та їх гальмування здійснюється гнучкіше пристосування організму до конкретних умов існування.
Гальмування може бути як умовним (внутрішнім), так і безумовним (зовнішнім).
Приклад:
приклади умовного гальмування — без достатньої практики забувається іноземна мова, вивчений колись вірш, вміння кататися на ковзанах і т. д.
Прикладом безумовного гальмування може бути напад собаки, у якої віднімають їжу. У травному центрі настає зовнішнє безумовне гальмування, а в центрі «агресії» — збудження.
Прикладом безумовного гальмування може бути напад собаки, у якої віднімають їжу. У травному центрі настає зовнішнє безумовне гальмування, а в центрі «агресії» — збудження.
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 50-53.
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Міщук Н., Жирська Г., Степанюк А., Барна Л. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2025. с. 33-37.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л. — Київ-Харків: Ранок, 2025. с. 147-151.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л., Кокар Н., Кравець І., Лойош Г., Глодан О. — Тернопіль: Астон, 2025. с. 49-52.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 30-33.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2025, с. 203-205.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О., Чернінський А., Вихренко М., Андерсон А. — Київ:Школяр, 2025, с. 28-29.