3. Основні методи дослідження нервових хвороб

Для дослідження нервових хвороб застосовують такі методи: рентгенографію, електроенцефалографію, ультразвукове дослідження, магнітно-резонансну томографію, тощо.

 

Функції вегетативної нервової системи визначають дослідження тонусу судин, забарвлення шкіри, температури шкіри, потовиділення, різних рефлексів (наприклад колінного, черевного).

 

Найбільш інформативними серед цих методів є електроенцефалографія та томографія.

  

 Електроенцефалографія (ЕЕГ) — метод графічної реєстрації біострумів головного мозку, що полягає в реєстрації й запису його біоелектричної активності у вигляді електроенцефалограми. ЕЕГ використовується для діагностики захворювань, що супроводжуються втратою свідомості, судомами. Метод є досить інформативним при головних болях, епілепсії, істерії, отруєннях ліками.

 

Рентгенівська томографія — метод дослідження, що полягає в отриманні зображень окремих шарів досліджуваного об'єкта з використанням рентгенівських променів за допомогою спеціального приладу — томографа. Метод дає змогу отримувати детальні зображення «зрізів» головного мозку без введення контрастних або радіоактивних речовин в артерії чи шлуночки мозку.

 

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — метод дослідження, що дає змогу отримувати зображення внутрішніх структур організму за допомогою магнітного поля. На відміну від комп'ютерної томографії та рентгену при застосуванні МРТ організм не зазнає впливу іонізуючого випромінювання.