Анімація — процес моделювання руху об’єктів або їх частин для надання наочності та природності відтворюваним процесам, а також вид кіномистецтва.
Анімація базується на ефекті ілюзії руху, що виникає в людини, якщо малюнки, на яких зображена зміна положення об’єкта, показувати послідовно протягом короткого часу.
Комп’ютерна анімація спочатку розвивалась як засіб для удосконалення та спрощення створення мальованої анімації. Надалі з використанням відповідного комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення розвинулися нові види комп’ютерної анімації.
У комп’ютерній анімації виділяють плоску (2D) та об’ємну (3D) анімацію. Також комп’ютерну анімацію поділяють залежно від типу комп’ютерної графіки, що була використана для її створення, на: растрову, векторну, фрактальну, тривимірну (3D):
- Векторна анімація: Створюється за допомогою векторної графіки, де об'єкти описуються математичними формулами (точки, лінії, криві). Це дозволяє масштабувати анімацію без втрати якості. Приклади програм: Adobe Animate (Flash), Synfig Studio. Часто використовується у веб-дизайні, рекламних роликах, навчальних відео.
- Растрова анімація: Складається з послідовності растрових зображень (пікселів). Кожен кадр – це окрема картинка. Приклади програм: Adobe Photoshop, TVPaint Animation. Зазвичай використовується для традиційної мальованої анімації, де кожен кадр малюється вручну або обробляється.
- Фрактальна анімація — це вид комп'ютерної анімації, що ґрунтується на математичних принципах фрактальної геометрії. Ключова ідея фракталів полягає в самоподібності, тобто властивості, коли кожна частина об'єкта виглядає як зменшена або змінена копія всього об'єкта. Це створює нескінченно складні та деталізовані візерунки, які можуть бути як абстрактними, так і імітувати природні форми (наприклад, дерева, хмари, берегові лінії, гірські ландшафти).
Покадрова анімація передбачає створення анімації на основі послідовностї кадрів. Кожен малюнок незначно відрізняється від попереднього, і при швидкому відтворенні цих кадрів створюється ілюзія руху.
Морфінг (від грецького "morphē" — форма) — це техніка комп'ютерної анімації, яка дозволяє плавно перетворювати одне зображення або тривимірну модель в іншу. Це створює ілюзію, ніби один об'єкт "перетікає" в інший.
Процес морфінгу ґрунтується на обчисленні проміжних станів між двома (або більше) вихідними об'єктами. Комп'ютер не просто накладає одне зображення на інше, а обчислює, як точки одного об'єкта переміщуються та деформуються, щоб зайняти позиції точок іншого об'єкта.
Перекладна анімація базується на поділі певного об'єкта на окремі складові, форму та положення яких можна змінювати незалежно від інших частин об'єкта.
На рис.1,2 наведено окремі складові зображення, які на рис.1,3 зібрані в інші зображення. Змінюючи тільки положення ніг, можна створити ілюзію руху чоловічка.
Рис.1.
Програмна анімація — це вид анімації, де рух об'єктів та їхня поведінка визначаються за допомогою написаного коду (програмування).
Процедурна анімація використовує заздалегідь змодельовані фрагменти руху об'єкта чи його частин. Використовується в лабораторних практикумах з фізики, біології тощо, у комп'ютерних тренажерах, комп'ютерних іграх тощо.
Анімація запису рухів створюється на основі технології Motion Capture (MoCap): Рух реальних акторів або об'єктів захоплюється за допомогою спеціальних датчиків і переноситься на цифрові моделі. Це дозволяє досягти дуже реалістичних рухів персонажів.
Джерела:
Інформатика : підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Йосиф Ривкінд [та ін.]. — Київ : Генеза, 2024.