Вхід на сайт
Вхід на сайт
Реєстрація
Початок
Вебінари
Новини сайту
Контакти
Мій+
ТОПи
Вересневий марафон
Предмети
Перевірочні роботи
Відправити відгук
Розгорнути
Оновлення
Пошук на сайті
Предмети
Українська мова
10 клас
Практична риторика
Аудиторія. Види слухання. Моделювання аудиторії. Контакт з аудиторією. Прийоми налагодження контакту
2.
Це успіх!
Запитання:
1
Б.
Укажи текст, у якому мовець зумів завоювати увагу й довіру аудиторії.
А потім дівчинка не з’явилася на заняття. Діти сиділи і чекали. Разів п’ять повторили смішну англійську лічилку. Хтось уже запропонував іти додому, коли на порозі врешті стала «вчителька». Обличчя в неї аж палахкотіло рум’янцем, коротка зелена куртка вся змокла від снігу, а в руках Лілі тримала зв’язані докупи ковзани.
— Хелло, чілдрен! А я на ковзанах їздила. Славний був лід!
І обвела товаришів безтурботним, упевненим поглядом людини, якій усе легко минається.
— Ми тут час гайнуємо, а ти на ковзанці!
— Як тобі не соромно!
Правду мовивши, Лілі було дуже соромно, але ж хіба годиться отак відразу каятись!
— А хто вам велів сидіти? Йшли б і собі на ковзанку! — не дуже впевнено порадила вона.
Славко Беркута підвівся з-за парти, мовчки натягнув пальто і мовчки пішов із класу. І за ним, немовби й не помічаючи своєї «вчительки», рушили геть усі ображені «курсанти». Лілі стояла, недбало хмикаючи, доки вони виходили, а потім жалібно схлипнула, сіла за парту і, затулившись мокрим холодним рукавом, довго плакала в порожньому класі… (Н. Бічуя).
Напудривши волосся та вбравшись у такий незвичний костюм, вона підійшла до порогу й щосили загукала скрипучим голосом:
— Ро-зо-ря-ють! Ро-зо-ря-ють!
Тоді заохкала, почала плакати та нарікати на своїх дітей.
Почувши знайомий лемент, Адасовські вийшли до вітальні й привіталися з «поміщицею». А та продовжувала свою нескінченну пісню:
— Ро-зо-ря-ють! Мої рідні діти! Вони хочуть відібрати в мене все — землю, сад, будинок, усі мої заощадження й речі! Ро-зо-ря-ють!
Дівчинка так майстерно увійшла в роль старої поміщиці, що ані Костянтин Костянтинович, ані Марія Василівна не змогли одразу впізнати своєї доньки.
— Шановна, я вже не раз Вам казав, що Ваша справа безнадійна! — вигукнув розлючений Ада-совський. — Адже всі матеріали, на жаль, свідчать проти Вас! Вибачте, але я не маю часу зараз спілкуватися з Вами.
І тоді Маня не втрималася й розреготалася, зриваючи з себе вуаль, скидаючи старого капелюха (А. Багряна).
Вхід на сайт
або
Реєстрація
Попереднє завдання
Повернутись до теми
Наступне завдання
Відправити відгук
Знайшли помилку?
Розкажіть нам!
Ви повинні авторизуватися, щоб відповісти на завдання. Будь ласка, увійдіть в свій профіль на сайті або зареєструйтеся.
Вхід на сайт
або
Реєстрація