Прийоми полеміки: як коректно вести суперечку
Уміння організовувати полеміку, скеровувати її в потрібне русло вимагає від оратора великої майстерності, глибоких знань. Полемічна бесіда, гостра і одночасно толерантна, — найскладніша форма зближення з аудиторією.
Плідно вести дискусію, переконувати аудиторію, вигравати суперечки допомагають полемічні прийоми. Однак слід зауважити, що вони можуть бути як прийнятними (коректними), так і не дуже достойними того, щоб їх використовувати.
Коректні полемічні прийоми
![Знімок екрана 2020-11-22 202036.png](https://resources.cdn.miyklas.com.ua/7689d3b4-ac02-4a8a-b097-c4bd236bc4d4/%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA%20%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%202020-11-22%20202036-w775.png)
Зверни увагу!
Висміювання опонента — коректний прийом у ході полеміки. Однак його застосування потребує дотримання певних вимог:
- ніяким гумором, сарказмом, ніякою іронією не можна підміняти логічну критику і розкриття позицій опонента. Ці види комічного повинні вживатися в сукупності з усіма іншими заходами розкриття і критики позиції опонента;
- як у ході полеміки в цілому, так і у використанні гумору необхідна тактовність. До гумору слід удаватися делікатно, не торкаючись гідності особистості.
- як у ході полеміки в цілому, так і у використанні гумору необхідна тактовність. До гумору слід удаватися делікатно, не торкаючись гідності особистості.
![Знімок екрана 2020-11-22 211522.png](https://resources.cdn.miyklas.com.ua/570d972e-5a81-428c-8cc9-4da96ef9060a/%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA%20%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%202020-11-22%20211522-w772.png)
Зверни увагу!
Некоректними є такі полемічні прийоми:
• зумисний відхід від теми (намагання відволікати увагу від обговорюваного твердження, довгі розмірковування про речі, що не мають ніякого стосунку до актуальних питань);
• використання аргументу до публіки (учасник полеміки апелює переважно до почуттів слухачів, а не до розуму);
• використання аргументу до особистості (супернику приписують такі вади, які роблять його смішним, кидають тінь на його розумові здібності, підривають довіру до його роздумів. Предметом суперечки стає особистість суперника, а не те, що він говорить);
• використання аргументу до марнославства (звучать хвалебні оди супернику з надією, що він, розчулений компліментами, стане м’якшим і поступливішим);
• використання аргументу до фізичної сили (звучать попередження про неприємні наслідки, про можливе застосування фізичної сили, засобів примусу);
• використання аргументу до жалості;
• виведення суперника з рівноваги шляхом грубих витівок, образ, знущань тощо.
Джерела:
Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1998.
Дейл Карнегі. Учись виступати публічно і впливати на широке коло людей. – К., 2000.
Культура ведення дебатів. – Харків, 1988.
Дейл Карнегі. Учись виступати публічно і впливати на широке коло людей. – К., 2000.
Культура ведення дебатів. – Харків, 1988.
Українська мова (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2018. — 208 с. : іл.