Односкладним називається таке речення, у якому є лише один головний член у формі підмета або у формі присудка.
Приклад:
Осінній вечір. Прохолодно. Поспішаю додому.
Другий головний член односкладному реченню не потрібен, тому такі речення є повними. Односкладні речення можуть бути непоширеними й поширеними, повними й неповними. Також односкладні речення можуть бути частинами складного речення.
Види односкладних речень:
Види односкладних речень:
- з головним членом у формі підмета — називне: Ніч. Тиша. Далекі зорі.
- з головним членом у формі присудка — означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, безособове: На перехресті поверніть направо. У парку пофарбували лавки. По роботі пізнати майстра. Відповідь треба надати негайно.
Односкладні речення з головним членом у формі присудка
![Знімок екрана 2021-08-01 150348.png](https://resources.cdn.miyklas.com.ua/33870eac-a1ef-4fa8-9058-d6481d62b69c/%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B020210801150348w952.png)
У безособовому реченні головний член у формі присудка називає дію, процес або стан, що мисляться незалежно від особи-діяча.
Способи вираження головного члена безособового речення
![Знімок екрана 2021-08-01 160817.png](https://resources.cdn.miyklas.com.ua/fd609ffd-2b2c-4e90-9435-76b2304e9780/%D0%97%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B020210801160817w746.png)
Односкладні речення з головним членом у формі підмета
Називними є речення, у яких головний член стверджує існування предметів чи явищ.
Головний член у таких реченнях здебільшого виражений іменником у називному відмінку однини чи множини, зрідка займенником або прикметником. Називні речення не бувають питальними чи спонукальними. Вони можуть бути частиною складного речення.
Приклад:
Печалі бронзове лиття (Л. Костенко). Таке безладдя! (М. Коцюбинський).
До групи головного члена в називному реченні може входити означення (узгоджене чи неузгоджене, поширене чи непоширене). Інколи вживаються частки ось, он, осьде, онде, отде, що за, ось так тощо: Ось — День плодів (Є. Маланюк). Ось мій Поріг (Б. Олійник). Хвилююча мить зустрічі (О. Гончар).
Важливо!
Зверни увагу!
Якщо в реченні є обставина чи додаток, то це речення не називне, а двоскладне неповне з пропущеним присудком. Адже обставина й додаток входять до групи присудка, якого у називних реченнях нема й бути не може.
На стіні— старовинний годинник.
До обставини місця «на стіні» можна поставити запитання від пропущеного присудка «висить» (є, знаходиться тощо). Отже, це речення двоскладне неповне з пропущеним присудком.
На стіні— старовинний годинник.
До обставини місця «на стіні» можна поставити запитання від пропущеного присудка «висить» (є, знаходиться тощо). Отже, це речення двоскладне неповне з пропущеним присудком.
Зверни увагу!
Односкладні речення слід відрізняти від двоскладних неповних із пропущеним підметом. У таких реченнях присудок виражений дієсловом у формі 3-ої особи однини теперішнього й майбутнього часу або у формі однини минулого часу дійсного й умовного способу. Підмет можна відновити з попереднього речення або підставити займенники він, вона, воно.