Діалог записано в рядку
Варіанти відповідей:
Між бур’яном бринів Будяк.
І каже він Троянді так:
— Нащо се ти колючок начіпляла?
— А ти нащо? — вона його спитала.
— Я? — обізвавсь Будяк, —
Я, серденько, не проста штука,
Я — степовий козак!
Мені колючка, як шаблюка.
І каже він Троянді так:
— Нащо се ти колючок начіпляла?
— А ти нащо? — вона його спитала.
— Я? — обізвавсь Будяк, —
Я, серденько, не проста штука,
Я — степовий козак!
Мені колючка, як шаблюка.
На дні струмка ворушилась водяна трава — довгі такі стьожки, як пучки волосся. В одному місці нанесло намулу й трісочок, утворилась маленька загата, мов озеречко, і вода в цьому озеречку була темніша, в ній тихо крутився золотий листок. З намулу на дні визирала черепашка, мабуть, лісового лаврика.
Звідкись налетів грайливий вітерець, заплутався в побурілому каштановому листі, злегка доторкнувся до гілок — і тротуаром почали вибрикувати блискучі, ще вологі від шкаралупи каштани. Їх тут же підхоплювали пішоходи, ніжно їм усміхалися, пестили руками і ховали до кишень, у сумки чи просто несли на розкритих долонях, милуючись карими красенями.
Ви повинні авторизуватися, щоб відповісти на завдання. Будь ласка, увійдіть в свій профіль на сайті або зареєструйтеся.