Діалог записано в рядку
Варіанти відповідей:
Біля цегляного хліва у дерев’яній буді живе собака Сірко. Весь чорний, ноги ж внизу білі, ніби взуті у світлі сап’янці, а над очима — сніжно-білі великі кружальця, що нагадують скельця окулярів. Його всі люблять. І він намагається віддячити за це і дорослим, і малюкам.
— Добра людина поїхала, дай їй бог здоров'я, — зітхав дід лагідно, коли подорожній нарешті зникав у кущах.
— А хто вона, діду, людина ота? Звідки вона?
— А Бог її знає, хіба я знаю...
— А хто вона, діду, людина ота? Звідки вона?
— А Бог її знає, хіба я знаю...
Дзвінко булькають у воду важкі жолуді, блакитна ракша з верхівки високого дуба милується своїм райдужним відбитком у ясному плесі. Прохолодні лісові яри, зарослі осикою та ліщиною, підповзають до пшеничних ланів, клени та липи увінчують високі горби і прямовисні кручі.
Ви повинні авторизуватися, щоб відповісти на завдання. Будь ласка, увійдіть в свій профіль на сайті або зареєструйтеся.