В українській мові дієслова мають розгалужену систему словотворення і можуть виникати як у межах власної частини мови, так і від інших повнозначних і навіть службових слів.
Віддієслівне творення
Найчастіше нові дієслова утворюються від уже наявних дієслів. Для цього використовуються такі основні способи:
- Префіксальний: додавання префікса змінює значення або вид дієслова (наприклад: писати → написати, переписати, дописати).
- Суфіксальний: заміна або додавання суфіксів переважно змінює вид дієслова з доконаного на недоконаний або навпаки (наприклад: стукнути → стукати, повторити → повторювати).
- Постфіксальний: додавання постфікса -ся (-сь), що надає дії зворотності (наприклад: мити → митися, умивати → умиватися).
- Префіксально-суфіксально-постфіксальний: одночасне приєднання кількох морфем (наприклад: плакати → наплакатися).
Творення від іменних частин мови
Дієслова активно утворюються від іменників, прикметників, числівників та займенників.
- Від іменників: зазвичай творяться суфіксальним або префіксально-суфіксальним способом (наприклад: зима → зимувати, коса → косити, голос → голосити, земля → заземлити).
- Від прикметників: позначають набуття ознаки чи зміну стану, утворюються суфіксальним способом (наприклад: зелений → зеленіти, білий → біліти, старий → старіти.
- Від числівників: утворюються переважно префіксально-суфіксальним способом (наприклад: два → подвоїти, три → потроїти, четвертий → четвертувати).
- Від займенників: поодинокі випадки творення (наприклад: свій → присвоїти, ви → викати, ти → тикати).
Творення від інших частин мови та вигуків
Нові дієслова можуть з'являтися навіть від незмінюваних слів.
- Від прислівників: суфіксальним способом (наприклад: близько → наближати, далеко → віддаляти).
- Від вигуків та звуконаслідувальних слів: відтворюють звуки за допомогою суфіксів (наприклад: охати, ахати, квакати, кукурікати, нявкати).
- Основоскладання: об'єднання кількох основ, де опорною є дієслівна (пустословити).
Зверни увагу!
При творенні дієслів в українській мові використовується велика кількість префіксів та суфіксів. Вони не лише утворюють нові слова, а й змінюють вид дієслова (доконаний/недоконаний) або додають нові відтінки значення.
Основні префікси дієслів
Префікси найчастіше додаються до вже наявних дієслів, змінюючи напрямок, завершеність або інтенсивність дії:
- в- (у-) / ви-: рух усередину або назовні (вбігти, вибігти, увійти).
- при- / від- (од-): наближення або віддалення (прийти, відійти, прив'язати).
- під- / над-: дія знизу або зверху, або часткова дія (підкинути, надкусити, підігріти).
- за- / по-: початок дії або її завершення (заспівати, побігти, записати).
- до-: доведення дії до кінця (дочитати, доїсти).
- пере-: повторна дія або рух через щось (переписати, перестрибнути).
- про-: тривалість або рух крізь щось (провчитись, пробити).
- з- (с-, зі-): спільність дії або її завершеність (зшити, сказати, зібрати).
- роз-: роз'єднання або вияв повноти дії (розрізати, розквітнути).
Основні суфікси дієслів
Суфікси використовують для творення дієслів від інших частин мови (іменників, прикметників) або для зміни виду дієслова:
- -а- (-я-): утворює дієслова недоконаного виду (читати, думати, стріляти).
- -и-: найчастіше творить дієслова від іменників та прикметників (косити, білити, гострити).
- -і-: означає набуття ознаки (стати якимось) (зеленіти, сивіти, старіти).
- -ізи- (-ізу-), -іру- (-изу-): іншомовні суфікси для творення термінів (типізувати, модернізувати).
- -ну-: вказує на одноразовість або раптовість дії (стрибнути, крикнути, блиснути).
- -ува- (-юва-): означає тривалу, повторювану дію (працювати, малювати, перечитувати).
Зверни увагу!
Окремо виділяють постфікс -ся (-сь), який додаємо в кінці слова для надання зворотної дії (мити → митися).