Структура
Повним називається речення, у якому є всі необхідні для розуміння його змісту члени речення.
Приклад:
Сергій виявився для мене міцним горішком. Двері несподівано відчиняються (А. Власюк).
У неповному реченні пропущено один або кілька необхідних членів речення, які можна відновити з контексту або ситуації спілкування.
Приклад:
Я добре знаю свій предмет, люблю дітей, а вони — мене (А. Власюк).
Неповні речення можуть бути двоскладними й односкладними, поширеними й непоширеними, а також частинами складного речення.
Приклад:
На підвіконні — ваза з ромашками. Ні пишних трояд, ні гордих гладіолусів. На тендітній пелюстці крапелька роси. От-от зірветься. Вона боїться сонця, я — темноти.
Неповні речення вживаються в розмовному, художньому та публіцистичному стилях. Вони допомагають уникнути невиправданих повторів слів, лаконічно й динамічно викласти інформацію.
Види неповних речень
1. Контекстуальні
У таких неповних реченнях пропущений член можна відновити з контексту (змісту найближчих речень тексту). Пропуск зумовлено тим, що слово вже вживалося й немає потреби його повторювати.
Приклад:
І тоді повів Муляр багатія по селах і містах, показав витвори рук своїх — спочатку звичайні, а потім все кращі, все своєрідніші, неповторні. І ще — роботу учнів своїх, котрі вже перевершили свого вчителя (В. Врублевська).
2. Ситуативні
У таких неповних реченнях пропущений член можна відновити із ситуації спілкування. Усі учасники розмови знають, про що йдеться, тому нема потреби використовувати повні речення.
Приклад:
— Змагання з футболу перенесли на пізніший час.
— Чому?
— Спекотно. 37 градусів у затінку.
— Коли почнуться?
— О дев'ятій вечора.
— Супер! Дякую.
Розділові знаки
В усному мовленні на місці пропущеного члена роблять паузу, на письмі ставлять тире.
Приклад:
Довкола — тиша.