Є п’ять членів речення: підмет, присудок, додаток, означення, обставина.
Підмет — головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?
Присудок — головний член речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і граматично пов’язаний з ним. Відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?
Додаток — другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?
Означення — другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?
Обставина — другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія. Відповідає на питання: як? де? коли? куди? звідки? за якої умови? чому? навіщо?
За наявністю або відсутністю другорядних членів речення поділяють на:
- поширені (є другорядні члени речення): Морські хвилі м’яко цілують берег уранці.
- непоширені (немає другорядних членів): Море дрімає.