Обставина — це другорядний член речення, який пояснює присудок  і вказує на час, місце, спосіб дії, причину, мету, умову тощо.
Однорідні обставини — це рівноправні члени речення, що однаково характеризують дію, поєднані сурядним зв’язком та інтонацією переліку.
Зверни увагу!
Однорідні обставини — це кілька обставин, які:

- стосуються одного й того самого члена речення;
- відповідають на одне й те саме питання;
- виконують однакову синтаксичну функцію;
- поєднуються між собою сурядним зв’язком (сполучниковим або безсполучниковим) і вимовляються з інтонацією переліку.
Засоби зв’язку

•  Сполучники сурядності: і, й, та (у значенні і), або, чи, але, проте, зате, однак: Зробили поспіхом, зате вчасно.

•  Безсполучниковий зв’язок — інтонація переліку:  Доповідач говорив тихо, повільно, з паузами.
Зверни увагу!
Відмінність від неоднорідних обставин

Якщо обставини по-різному характеризують дію або уточнюють одна одну, вони не є однорідними.  

Уранці у парку було тихо. (Обставини часу й місця різнопланові, не однорідні).

Після бурі у місячну ніч зорі палали особливо яскраво. (Дві обставини часу, але вони уточнюють одна одну, тому не однорідні).
Пунктуація

•  Між однорідними обставинами ставимо кому/коми, якщо вони з’єднані безсполучниково або протиставними сполучниками: Він працював швидко, впевнено. Він працював швидко, але неякісно.

•  Якщо обставини з’єднані одиничними сполучниками і, й, та, коми не ставимо:   Він працював швидко і впевнено.