Відокремлення означень залежить від способу їх вираження, місця в реченні, а також від способу вираження того члена речення, до якого означення належить.
Означення відокремлюємо, якщо вони:
- стоять після означуваного слова, вираженого іменником: За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена (Ю. Збанацький).
- стосуються особового займенника: З природи мовчазна, вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду (М. Коцюбинський).
- стоять перед означуваним словом і мають відтінок причини: У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була дуже гарною молодицею (І. Нечуй-Левицький).
- між означуваним словом-іменником та означенням стоять інші слова: Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна (М. Стельмах).
Найчастіше означення відокремлюють тоді, коли вони виражені дієприкметниковим та прикметниковим зворотами і стоять після означуваного слова:
Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні (А. Малишко).
Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні (А. Малишко).
Непоширені означення відокремлюємо:
- якщо вони стоять після означуваного слова, вираженого іменником, перед яким є своє означення:
Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче (Леся Українка).
- перед або після означуваного слова, вираженого особовим займенником:
А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда (А.Малишко).
- перед означуваним словом, якщо поширені означення мають відтінок причини (до них можна поставити питання чому? з якої причини? незважаючи на що?):
Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав (М. Стельмах).
- перед означуваним словом або після нього, якщо непоширені означення відірвані від нього іншими словами:
Він не чув, як, зрушений пострілами, сиплеться з гілля дерев і вкриває його пухнастий сніг.
- якщо в реченні відсутнє слово, якого стосується непоширене означення:
Невідомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся (М. Стельмах).
Комами не відокремлюємо:
- два означення (виражені дієприкметниковими зворотами), що з’єднані сполучником і (й):
Пробуджений ранком і сполоханий дощем птах знявся з гілки й згубився у верховітті.
- означення, що стоять перед означуваними словами і не мають обставинного відтінку:
Теплом дихала настояна на травах та квітах земля (Ю. Збанацький).
Зверни увагу!
Якщо відокремлене означення має виразно підкреслене експресивне значення, то на письмі воно може виділятися за допомогою тире. Також ставимо тире перед відокремленим означенням, вираженим інфінітивом:
І тоді ж світ, уся земля — буйна й радісна — поринула в цім болю (М. Хвильовий). Ми мали спільне завдання — знайти правду.
І тоді ж світ, уся земля — буйна й радісна — поринула в цім болю (М. Хвильовий). Ми мали спільне завдання — знайти правду.
За бажанням автора можна відокремлювати або не відокремлювати одиничні узгоджені означення, які стоять після означуваного іменника. Тут звертаємо увагу на таке: перед означуваним іменником не має стояти означення.
Приклад:
ПОРІВНЯЙ: Туман сивий і важкий опустився на землю. Туман, сивий і важкий, опустився на землю. Ранковий туман, сивий і важкий, опустився на землю.