Відокремлені уточнювальні члени речення
Уточнювальні члени речення доповнюють, характеризують інші члени речення, звужуючи, обмежуючи їх значення, уточнюючи кількість предметів або виділяючи їх із загальної маси. Відповідають на питання: а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме? а хто саме?
Приклад:
Уранці, ще до схід сонця, Надійку збудив батько (Д. Бедзик).
Уточнювальні члени речення в усному мовленні відокремлюються паузами, а на письмі — комами, рідше — тире. Уточнювальні члени стоять після слова, яке вони конкретизують. Якщо ви поставите уточнення перед основним словом, коми не потрібно.
Приклад:
Дніпро несе Тарасові здаля — з усіх усюд — поклони і привіти (П. Ребро). На самому дні в шухляді лежав лист. АЛЕ: У шухляді, на самому дні, лежав лист.
Зверни увагу!
Відокремлюються уточнювальні члени речення, при яких стоять слова тобто, цебто, а саме, або = тобто, чи = тобто, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть.
Такі слова від уточнювальних членів речення комою не відділяються.
Приклад:
Людям хотілося жити, тобто творити. Людині властиво звикати до всього, у тім числі й до творів мистецтва.
Зверни увагу!
Обставини й уточнювальні до них обставини мають бути одного виду — місця, часу, способу дії. Якщо ж вони різних видів, то уточнення нема й відокремлювати їх комами не потрібно: Щовесни (коли?) до нашого саду (куди?) прилітають солов'ї.