Хребет по своїй природній структурі виглядає прямим лише якщо дивитися на нього ззаду. Якщо ж дивитися на хребет збоку, то помітно, що він має вигини і легку S-подібну форму. Така форма дозволяє виконувати хребту амортизуючу дію при хотьбі чи навантаженнях.
Коли людина веде малорухливий спосіб життя, багато сидить, сутулиться, носить важкі речі неправильно, або внаслідок травм, надмірної ваги т.п. можуть виникати викривлення хребта.
Викривлення хребта — це загальна назва порушень нормального функціонального та фізіологічного стану хребта.


Найчастіше викривлення хребта виникає через слабкість м'язів, які не можуть тримати скелет у правильному положенні.
Викривлення хребта
- сколіоз (вигин хребта вбік: ліворуч або праворуч). В нормі хребці розташовані рівно один над одним. Сколіоз — це неприроднє, хворобливе викривлення хребта внаслідок неправильного способу життя або хвороб.
- кіфоз (вигин хребта назад). В нормі хребет має свій кіфоз — тобто фізіологічний вигин певних частин хребта назад (у грудному відділі).
Внаслідок сидячого способу життя, навантажень, що впливають на поставу та інших факторівможе виникати патологічний кіфоз — нормальний, природний вигин стає значно більшим.
- Помітний вигин (випнутість) спини назад на рівні лопаток і нижче;
- Формування сутулості, «горба» на спині, який візуально стає помітним.
- лордоз (вигин хребта вперед). В нормі хребет також має свій лордоз — тобто фізіологічний вигин певних частин хребта вперед (у шийному та поперековому відділах). Але внаслідок хвороб чи неправильного способу життя може виникнути патологічний (неприродній, хворобливий) лордоз: коли вигин стає занадто великим або прямим.
Візуальні ознаки лордозу (у серйозних випадках):
- Шия поданна надто вперед — як наслідок, позаду на шиї формується випнутість (ніби невеликий горб);
- Поперек надто ввігнутий всередину — як наслідок, живіт надто випинається вперед, а в поперековому відділі утворюється надто великий прогин.
Усі викривлення хребта впливають не лише на поставу, а і на самопочуття: може виникати біль в спині, грудній клітці, попереку; людина швидше втомлюється тощо.
Порушення постави можна скоригувати або і виправити до природньої, якщо вчасно звернутися до лікаря (ортопеда або вертебролога). При травмуванні варто звертатися до ортопеда-травматолога.
Лікар-ортопед — це професіонал, що спеціалізується на діагностиці та лікувані порушень опорно-рухового апарату.
Лікар-вертебролог — це професіонал, що займається комплексним лікуванням опорно-рухового апарату.
Ортопед-травматолог — це професіонал, що спеціалізується на діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань і травм опорно-рухового апарату. Він займається проблемами, пов'язаними з кістками, суглобами, м'язами, сухожиллями, зв'язками та нервами (які виникли в результаті травми).
Опорно-руховий апарт — це загальна назва системи органів, яка забезпечується спільною роботою кісток, м'язів, зв'язок та сухожиль. Завдяки опорно-руховій системі організм рухається, змінює положення тіла тощо.
Профілактика викривлень хребта
1. Хороша рухова активність: ранкова гімнастика, прогулянка, активні ігри та фізичні вправи.
2. Правильне положення спини під час сну (невисока, не надто м'яка подушка, ортопедичний матрац тощо).
3. Вправи для формування правильної постави.
4. Плавання.
5. Дотримання правильної постави під час хотьби, сидіння та роботи.