Рівняння називають показниковим, якщо невідома міститься у показнику степеня.
af(x)=b;af(x)=bf(x);af(x)=af(x).
Методи розв'язування показникових рівнянь.
 
Метод логарифмування.
  
Рівняння зводиться до найпростішого і логарифмують обидві частини рівняння.
Приклад:
8x=15,⇒log88x=log815,⇒x⋅log88=log815,⇒x=log815.
За означенням степеня.
  
Використовується, якщо в обох частинах степеневі вирази мають однакову основу.
Приклад:
24x2=249,⇒x2=9,⇒x=±3.
Зведення до однієї основи.
  
Розглянемо на прикладі.
Приклад:
154x+7=1,⇒154x+7=150,⇒4x+7=0,⇒4x=−7,⇒x=−134.
Метод підстановки.
  
Степеневий вираз замінюємо на нову змінну, спрощуючи основне рівняння.
 
92x−1−32x−1=0,⇒322x−1−32x−1=0.32x−1=t,32(2x−1)=t2.t2−t=0,⇒t(t−1)=0,⇒t1=0,t2=1.t1=0⇒32x−1=0,⇒x∈∅.t2=1⇒32x−1=1,⇒32x−1=30,⇒2x−1=0,⇒x=0.5.
 
Однорідні показникові рівняння.
  
Рівняння виду af(x)=bf(x) називається однорідним.
Зверни увагу!
Так, як показникова функція не може приймати значення "0", то обидві частини рівняння можна поділити на bf(x).
1.21⋅7x+1=3x+1⋅49,⇒7x+13x+1=4921,⇒73x+1=732,⇒⇒x+1=2,⇒x=1.
 
2.9x+3⋅2x⋅3x−10⋅4x=0,32x+3⋅2x⋅3x−10⋅22x=0,32x22x+3⋅3x2x−10=0,322x+3⋅32x−10=0,t2+3t−10=0,t1=−5,t2=2.t1=−5,⇒32x=−5,x∈∅.t2=2,⇒32x=2,⇒log1.51.5x=log1.52,⇒x=log1.52.
 
Метод розкладання на множники.
Приклад:
3x+2−7⋅3x=2,⇒3x⋅32−7=2,⇒3x⋅2=2,⇒3x=1,⇒x=0.
Функціонально-графічний метод.
  
2x−5=2x−9,y=2x−5,y=2x−9.Побудуємо описані графіки (рис.1) і знайдемо точки перетину:т.А(5;1),т.В(7,7;6,3). Абсциси точок перетину і будуть коренями рівння.Відповідь:x1=5,x2=7.7.
 
37.png 
 
рис. 1