Аеробіонти — організми, які населяють наземно-повітряне середовище.
В основу екологічних класифікацій мешканців наземного середовища покладено найрізноманітніші критерії: способи живлення, локомоції, відношення до вмісту кисню, температури, вологості, тиску тощо.
 
За відношенням до вмісту кисню організми поділяють на анаероби та аероби. Анаероби — організми, які здатні жити і розвиватися в безкисневому середовищі. Це анаеробні бактерії, дріжджеві гриби, внутрішні паразити, глибоководні організми. Аероби — організми, здатні існувати лише в кисневмісному середовищі. Представниками групи є більшість рослин, тварин і грибів.
 
За відношенням до температури аеробіонти поділяють на теплолюбні (термофіли) і холодолюбні (кріофіли).
 
Термофіли — це екологічна група видів, які живуть в умовах постійно високих температур. Це ціанобактерії гарячих джерел, археї чорних курців, тварини пустель, тропічні птахи.
 
Кріофіли — види, які спеціалізовані до життя в холодних умовах. Прикладом таких організмів є хламідомонада снігова, снігова муха, безкрилі зимові комарі, білий ведмідь.
 
За відношенням до вологості аеробіонти поділяють на гігрофіли й ксерофіли.
 
Гігрофіли пристосовані до життя в умовах високої вологості (мокриці, дощові черв'яки, росянка), а ксерофіли пристосовані до місцеіснувань зі зниженою вологістю (саксаул, ковила, тушканчики, верблюди).
Різноманітність умов існування наземно-повітряного середовища зумовлює наявність багатьох екологічних класифікацій, що відображають подібність представників різних груп, для яких характерні подібні шляхи адаптації.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. —  Кам'янець-Подільський: Абетка, 2019. с. 35 - 36.