Лишайники розмножуються вегетативно і статевим способом:
  • вегетативне розмноження відбувається ділянками тіла. У деяких лишайників у серцевині формуються мікроскопічні кульки, які складаються з однієї чи декількох клітин водорості, оточених гіфами гриба, вони поширюються вітром;
  • статеве розмноження лишайників супроводжується утворенням особливих спор. Потрапивши у сприятливі умови, спора проростає. Гіфи починають рости в різних напрямках, доки не знайдуть потрібний вид водорості чи ціанобактерії. Тоді гіфи обплутуюють водорість чи ціанобактерію та утворюють слань лишайнику.
Ростуть лишайники дуже повільно. За рік вони збільшуються лише на декілька міліметрів. При цьому листуваті та кущисті лишайники ростуть швидше, ніж накипні. Живуть лишайники довго — десятки й сотні років. Відомі випадки, коли вік окремих особин сягав навіть тисяч років.
 
Завдяки своїй витривалості лишайники здатні оселятися там, де не можуть існувати інші організми. Вони створюють умови для формування рослинних угруповань у тих місцях, де їх раніше не існувало. Так, оселяючись на скелях, лишайники виділяють особливі речовини, що сприяють подрібненню скельних порід. Так формуються первісні ґрунти, на яких згодом оселяються вищі рослини.
 
Лишайники містять багато поживних речовин. Вони є їжею для багатьох видів тварин: комах, копитних тощо. Деякі види лишайників, як-от аспіцилію їстівну, людина вживає в їжу.
 
Певні види лишайників використовують у промисловості для отримання барвників, у хімічній промисловості для виробництва лакмусу, у парфумерінй промисловості як закріплювачі парфумів та в медичній промисловості для виготовлення лікарських препаратів.
 
Речовини, отримані з тіла лишайників, можуть убивати хвороботворні мікроорганізми. Зокрема, людина отримує антибіотики з таких лишайників, як уснея, евернія, цетрарія ісландська та інші. Також лишайники використовують для первинного визначення чистоти повітря в тій чи іншій місцевості.
Отже, лишайники — особливі симбіотичні комплекси різних організмів, що виникають унаслідок співіснування грибів з водоростями та/або ціанобактеріями. Характерною ознакою лишайників є доволі повільний ріст, але висока стійкість до складних умов середовища. Вони чутливі до забруднення повітря.
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 284-289.
Біологія: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Валерій Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2015, с. 143-144.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 232-235.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 240-241.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В. Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 356-360.