Грибниця шапинкових грибів багатоклітинна, розвивається зазвичай усередині субстрату, рідше — на його поверхні. Плодові тіла — щільно переплетені гіфи, які мають вигляд ніжки (пенька) та шапинки.
У ніжці плодового тіла гриба всі гіфи одинакові, в шапинці вони утворюють два шари. Верхній шар шапинки покритий шкіркою, забарвленою різними пігментами, тому шапинки різних видів грибів завдяки пігментам забарвлені в різні кольори: коричневий, червоний, зеленкуватий тощо.
Форма шапинки різних видів грибів може бути різною: кулеподібною, овальною, дзвоноподібною, конусоподібною, пласкою. Розмір шапинки варіює від \(15\) - \(20\) мм (у деяких видів опеньок) до \(50\) см (як-от у білого гриба).
Відкрита поверхня плодового тіла, на якій розташований спороносний шар називається гіменофор. За допомогою спор гриби розмножуються та поширюються. Спори у грибів утворюються у великій кількості. Наприклад, з печериці за \(5\) дінв розпорошується понад \(10\_ мільярдів спор. Спори надзвичайно житєздатні, витримують температуру — \(150\) °С і не втрачають здатності проростати протягом десятиріч.
За особливостями будови поверхні, які пов'язані із спороносним шаром на нижній частині шапки, шапинкові гриби поділяють на:
- трубчасті гриби — нижня частина шапинки складається зі щільно розташованих трубочок (білий гриб, маслюк звичайний, підберезник);
- пластинчасті гриби — нижня частина шапинки утворена пластинками, які розходяться від верхівки ніжки до краю шапинки (сироїжки, лисички, рижики, опеньки, мухомори, бліда поганка, печериці). У багатьох пластинчастих грибів на ніжці є покривальце, що захищає пластинки, поки гриб дозріває.
Розташований у ґрунті міцелій утворює величезну поверхню, завдяки чому вбирає необхідні поживні речовини. Для його росту потрібні певні умови: підвищена температура (+\(12) ... +\(22\) °С, достатня вологість, наявність у ґрунті органічних речовин.
Міцелій багатьох видів шапинкових грибів росте по колу в усіх напрямках, подібно до променів сонця. На краях такого міцелію формуються плодові тіла грибів, утворюючи так звані "відьміни кільця". У середньовіччі такі місця забобонні люди вважали небезпечними, зокрема вони вірили, що всередині такого кільця танцюють відьми.
За характером живлення багато шапинкових грибів належать до сапротрофів, тобто організмів, які живляться відмерлою органікою (наприклад, печериці). Гриби, які утворюють мікоризу з рослинами, належать до симбіотрофів — організмів, живлення яких залежить від симбіозу з іншими (маслюк звичайний, підосичник, підберезник і багато інших).
Шапинкові гриби — це багатоклітинні гриби, що утворюють плодові тіла, які складаються з ніжки та шапинки. У шапинці є органи, в яких утворюються спори. Шапинкові гриби можуть живитися як сапротрофи (печериці) або як симбіотрофи, утворюючи мікоризу з коренями вищих рослин (підберезник).
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 274-280.
Біологія: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Валерій Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2015, с. 142-143.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 220-223.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 238-240.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В. Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 339-342.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 220-223.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 238-240.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В. Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 339-342.