1. Анатомічна будова коренів

Для того, щоб краще зрозуміти будову кореня, потрібно вивчити його анатомічну будову.

 

Зона росту та поділу займає верхівку кореня завдовжки 2—3 мм. Це зона клітин твірної тканини, які активно діляться й дають початок іншим зонам кореня. Зона поділу вкрита кореневим чохликом, який захищає верхівку кореня від пошкоджень під час просування його в ґрунті. Кореневого чохлика немає у водних рослин, адже у водному середовищі нічого не загрожує верхівці кореня, яка росте. Клітини кореневого чохлика мають підвищений тургор, однак вони недовговічні — поступово відмирають і злущуються. Замість відмерлих клітин кореневого чохлика утворюються нові — за рахунок зони поділу, яку він захищає. Клітини кореневого чохлика здатні сприймати силу земного тяжіння, визначати напрямок росту кореня та орієнтацію в просторі.

 

Зона розтягу невелика, лише декілька міліметрів. Вона утворена клітинами, які не діляться, а тільки видовжуються за рахунок збільшення вакуоль. Сукупний ріст клітин цієї зони створює таку силу, яка проштовхує верхівку кореня вглиб ґрунту. У верхній її частині клітини починають спеціалізуватися й у наступній зоні повністю перетворюються на інші види клітин кореня.

Зона всмоктування характеризується наявністю кореневих волосків. Кореневі волоски недовговічні, вони живуть \(10\) —\(20\) діб, а потім відмирають. Нові волоски утворюються в процесі росту верхівки кореня в довжину. Із ростом кореня в глибину переміщується і всисна зона.

 

Провідна зона, або зона бічних коренів, називається зоною галуження. Вона становить більшу частину кореня й розташована над всисною зоною. У ній утворюється провідна система, а також закладаються бічні корені.