Біологія — це комплексна наука, яка вивчає життя у всіх його проявах. Життя на нашій планеті виникло \(4,4\) –\(3,6\) млрд років тому і протягом всього часу його існування постійно змінювалося, пристосовуючись до нових умов середовища. На нашій планеті живе величезна кількість організмів, і кожен вид є в чомусь унікальний.
Біосистематика — наука, що досліджує різноманітність організмів. Її завданням є опис нових видів і надвидових систематичних категорій, їхня класифікація та надання їм наукових назв.
Основи науки біосистематики заклав Карл Лінней. Саме він уточнив поняття про вид організмів; запропонував принцип подвійних наукових назв організмів; запропонував основні систематичні одиниці та принцип їхнього підпорядкування. В основу своєї класифікації він заклав подібність будови організмів, та запропонував бінарну номенклатуру назви видів.
Наукова назва кожного виду складається з двох слів латинською мовою. Першою з великої літери наводиться родова назва, а потім з маленької — видова.
Наприклад: Ведмідь бурий (Ursus arctos), Ведмідь білий (Ursus maritimus). В обох тварин родова назва — Ведмідь (Ursus), проте тварини належать до різних видів — бурий (arctos) і білий — (maritimus).
Вид — єдиний таксон, який реально існує в природі. Натомість надвидові таксони (родини, порядки/ряди, класи, відділи/типи, царства) вчені-систематики встановлюють суб'єктивно, базуючись на тих або інших доказах. Найвищим таксоном у сучасній систематиці є домен.
Вид — сукупність особин живих організмів, подібних між собою за будовою, функціями, способом життя, які мають спільне походження, населяють певну територію, здатні схрещуватися між собою та давати плідне потомство.
Таксон — одиниця класифікації, яка позначає групу організмів, що пов’язана між собою за певним рівнем спорідненості та достатньо відрізняється від інших груп.
Принцип взаємопідпорядкованих систематичних одиниць полягає в тому, що таксони нижчого рангу об'єднують у таксон вищого рангу. Наприклад, види об'єднують у роди, роди — у родини, родини — у порядок (у зології — ряд), порядки (ряди) — у клас, класи — у відділ (у зоології — тип), відділи (типи) — у царство, царства — у домен. Крім цих основних систематичних одиниць, існують також і додаткові: підвид, надродина, надклас, підцарство тощо.
Класифікація тварин і рослин має певні відмінності:
\(Тварини\) | \(Рослини\) |
Тип | Відділ |
Клас | Клас |
Ряд | Порядок |
Родина | Родина |
Рід | Рід |
Вид | Вид |
З часів К. Ліннея організми об'єднували в таксони лише на основі подібності їхньої будови. Але згодом з'ясувалося, що існують види, які важко, а буває й неможливо розпізнати зовнішньо. Такі види називають видами-двійниками. Тому в сучасній систематиці для встановлення ступеня спорідненості організмів (наприклад, належать вони до одного виду або є самостійними видами) використовують й інші критерії, насамперед особливості набору їхнього спадкового матеріалу, хімічного складу (зокрема білкових молекул) тощо.
Наукова назва кожного виду складається з двох слів латинською мовою. Першою з великої літери наводиться родова назва, а потім з маленької — видова.
Такий спосіб створення видових назв називається бінарна номенклатура.
Наприклад: Ведмідь бурий (Ursus arctos), Ведмідь білий (Ursus maritimus). В обох тварин родова назва — Ведмідь (Ursus), проте тварини належать до різних видів — бурий (arctos) і білий — (maritimus).
Відомий біолог Ернст Геккель ще у другій половині \(XIX\) сторіччя запропонував принцип, згідно з яким в один таксон можуть бути об'єднані лише нащадки спільного предка. Саме тому вони мають подібний набір спадкової інформації.
Сучасна система еукаріотів насамперед ґрунтується на дослідженні спадкового матеріалу різних груп. Вона свідчить про те, що не всі представники еукаріотів можуть бути розподілені між рослинами, тваринами та грибами, як це було раніше. Багато з них є самостійними групами.
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 293-298.
Біологія: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Валерій Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2015, с. 277-279.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 238-241.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 8-16.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В. Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 360-264.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 238-241.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 8-16.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В. Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 360-264.