Певні групи одноклітинних еукаріотів споріднені з тими чи іншими групами багатоклітинних. Наприклад, нині предками багатоклітинних тварин вважають одноклітинних комірцевих джгутикових, а вищих рослин — зелені водорості.
Усіх прокаріотів розподілено на два домени — Археї та Бактерії.
Археї та бактерії — прокаріотичні мікроскопічні організми. Багато з них мають такі дрібні розміри, що вивчати їх за допомогою світлового мікроскопа важко, тому вчені застосовують електронний мікроскоп. Їх клітини не мають ядра. Уся спадкова інформація міститься у нуклеоїді.
Археї — це група мікроскопічних організмів, які відрізняються від бактерій своїми генетичними та біохімічними особливостями. На відміну від бактерій, археї не здатні розщеплювати складні органічні сполуки, а можуть засвоювати лише прості. Серед архей є представники, здатні як до фотосинтезу, так і до синтезу органічних речовин з неорганічних без участі світлової енергії; є й такі, які споживають готові органічні сполуки. Серед них є й аероби, й анаероби. Багато дослідників вважають архей найдавнішими організмами на Землі. Археї можуть утворювати колонії.
Представники бактерій різноманітніші за архей. Вони здатні рощеплювати складні органічні сполуки, а їхні клітини можуть мати різні розміри та різну форму. Серед бактерій є й багатоклітинні види (наприклад, деякі види ціанобактерій).
Еукаріоти — домен одноклітинних, колоніальних і багатоклітинних організмів, що характеризуються наявністю ядра та мембранних органел.
Система еукаріотів досить складна, до них належать: Амебозої, Задньоджгутикові (Опістоконти), Архепластиди, САР, Екскавати.
Амебозої. Переважно одноклітинні мешканці прісних водойм (як-от амеба протей), але можуть оселятись і в організмах інших істот (наприклад, дизентерійна амеба). Здатні утворювати органели руху та захоплення їжі — псевдоподії. Багатоклітинний представник — слизовик фуліго жовтий.
Фуліго жовтий
Задньоджгутикові (Опістоконти) — (від грецьк. опістос — задній та контос — джгутик): клітини хоча б на одній стадії життєвого циклу (як-от сперматозоїди ссавців) мають єдиний джгутик, розташований на задньому полюсі клітини (звідки й походить назва цієї групи). До задньоджгутикових належать справжні гриби, тварини, певні представники одноклітинних еукаріотів (наприклад, комірцеві джгутикові).
Архепластиди (від грецьк. архайа — давній та пластиди) включають організми, здатні до фотосинтезу: вищі рослини, зелені та червоні водорості. Оболонки клітин архепластид зазвичай містять целюлозу, а хлоропласти оточені двома мембранами.
САР (Хароза). Одна з назв походить від перши літер назв трьох груп еукаріотичних організмів, що входять до її складу: Страменопіли, Альвеоляти та Ризарії.
Страменопіли — велика група одноклітинних та багатоклітинних еукаріотів, до якої, наприклад, зараховують бурі та діатомові водорості. Їхні хлоропласти, на відміну від зелених та червоних водоростей, оточені чотирма мембранами.
Бурі водорості — страменопіли
Альвеоляти — одноклітинні еукаріоти, в яких під плазматичною мембраною розташовані одномембранні сплощені структури — альвеоли, що виконують опорну функцію. До цієї групи зокрема зараховують інфузорії та малярійні плазмодії.
Інфузорії — альвеоляти
Ризарії — вільноживучі одноклітинні організми, здатні утворювати численні тоненькі псевдоподії. До ризарій належать форамініфери.
Форамініфери — представники ризарій
Екскавати (від лат. екскаваціо — заглиблення) здебільшого включають одноклітинні або колоніальні еукаріоти. На черевному боці клітини розташований широкий рівчачок. Він слугує для надходження їжі до клітинного рота. Більшість екскават має два, чотири або більшу кількість джгутиків. Серед екскават переважають гетеротрофи, але є і представники, здатні до фотосинтезу (наприклад, евглена зелена). Є і багато паразитичних видів (як-от збудники сонної хвороби людини — трипаносоми).
Евглена зелена — представник Екскаватів
Спільною властивістю всіх організмів є здатність до саморегуляції — забезпечення узгодженої діяльності різних органел клітини, різних клітин, органів та систем органів відповідно до змін у довкіллі. Завдяки цьому виникають адаптації — нові пристосування організмів до будь-яких змін навколишнього середовища.
Наявність спільних рис у прокаріотів, водоростей, вищих рослин, тварин, грибів і є свідченням єдності живої природи та єдності походження життя на нашій планеті.
Джерела:
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П. — Київ: Генеза, 2024. с. 293-298.
Біологія: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Валерій Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2015, с. 277-279.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 238-241.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 8-16.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В. Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 360-264.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2024. с. 238-241.
Біологія: підруч. для 7-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О.А., Вихренко М.А., Чернінський А.О., Андерсон А.О. — Київ: Школяр, 2024. с. 8-16.
Біологія: підруч. для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти / Горобець Л.В., Кокар Н.В., Кравець І.В. Жирська Г.Я. — Тернопіль: Астон, 2024. с. 360-264.