Для визначення різних показників хімічного складу нашого організму — крові, травних соків тощо — застосовують біохімічні методи (наприклад, визначення вмісту речовин — вимірювання концентрації певних білків, гормонів, та інших біохімічних сполук у крові, сечі, тканинах).
Оцінити роботу імунної системи людини дають змогу імунологічні методи досліджень. Одним з методів, завдяки якому можна виявити види хвороботворних організмів, які паразитують у людині, є імуно-ферментний аналіз (ІФА). Він ґрунтується на тому, що у відповідь на проникнення в організм людини тих чи інших видів збудників хвороб організм виробляє особливі захисні білки — антитіла. При цьому до кожного стороннього для організму людини агенту (їх називають «антигенами») виробляються специфічні антитіла, які виявляються ферментативними реакціями. Тому, виявивши, наприклад у крові, певні антитіла, можна не тільки діагностувати хворобу (вид збудника), а й за концентрацією антитіл — її стадію. Метод ІФА досить точний (специфічність — понад \(90\) %).
Встановити присутність збудника захворювання в організмі людини можна і за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Вона дає змогу виявити спадковий матеріал збудника у вигляді молекул ДНК або їх фрагментів. Цей метод досить точний, адже, як ви пам’ятаєте, кожному виду організмів притаманний свій набір спадкової інформації (специфічність цього методу — до \(99\) %). Так, під час епідемії коронавірусу (COVID-\(19\)) основними методами діагностики цього захворювання були саме ПЛР та ІФА.
Фізичні методи використовують для дослідження будови та стану організму людини загалом й окремих його органів. Артеріальний тиск вимірюють за допомогою тонометрів. Люди з високим або низьким артеріальним тиском мають перебувати під постійним наглядом лікарів.
Стан серця та його діяльність вивчають, досліджуючи електричні процеси в ньому. Для цього застосовують електрокардіографи. За допомогою електрокардіографії фіксують електричну активність серця, оцінюють його ритм, провідність та загальний стан:
Електрокардіографія (ЕКГ)
Електроенцефалографія (від лат. електрикус — електрика, грец. енкефалон — головний мозок та грамма — запис) — метод, за допомогою якого досліджують функціональний стан головного мозку. При цьому на поверхні голови (зазвичай на волосистій її частині) розміщують електроди, що реєструють біоелектричну активність головного мозку. Від електродів інформація потрапляє на спеціальний прилад — електроенцефалограф. Отримана інформація записується у вигляді комп'ютерного файлу. За допомогою цієї методики можна діагностувати порушення діяльності головного мозку (діагностика порушень сну, психічних захворювань (як-от епілепсії), інсульту тощо).
Електроенцефалографія (ЕЕГ)
Метод рентгенографії полягає в дослідженні внутрішньої будови організму за допомогою рентгенівських променів. Ці промені проходять крізь тканини різної щільності, внаслідок чого на рентгенівському знімку виникають зображення різного ступеня інтенсивності. Рентгенівські промені використовують, зокрема, для флюорографії: отримання знімка на рентгенівській плівці.
Метод рентгенографії
Ультразвукова діагностика (ультразвукове дослідження; УЗД) — обстеження в реальному часі внутрішніх органів людини і тих процесів, які в них перебігають, за допомогою ультразвукових хвиль. Апарат УЗД має ультразвуковий передавач, який випромінює хвилі високої частоти. Їх спрямовують на ту частину тіла, яку обстежують (наприклад, на печінку або легені). Потрапивши на об’єкт дослідження, хвилі від нього відбиваються і надходять до тієї частини приладу, де вони перетворюються на картинку, яка виводиться на монітор.
Ультразвукова діагностика
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — це метод дослідження внутрішніх органів і тканин з використанням фізичного явища — ядерного магнітного резонансу. Воно полягає у властивості ядер певних хімічних елементів (для магнітно-резонансної томографії таким елементом є Гідроген) у зовнішньому сталому магнітному полі поглинати і випромінювати енергію. МРТ широко застосовують у медичній діагностиці та для контролю під час лікування людини з хворобою. Для отримання зображення, яке виводиться на монітор, МРТ-сканери використовують сильне магнітне поле (яке створює великий магніт) та радіохвилі. Чітке високоякісне зображення досліджуваних частин тіла дозволяють створювати сучасні комп’ютери.
Антропометричні методи використовують для вивчення показників як усього тіла, так й окремих його частин, які можна виміряти. Це вимірювання зросту, маси тіла, об’єму грудної клітки тощо. Періодично здійснюючи антропометричні дослідження, можна стежити за тим, наскільки гармонійно відбувається розвиток дитини.
Щоб бути здоровим, треба постійно стежити за чистотою свого тіла та одягу, регулярно споживати повноцінну їжу, чергувати періоди праці та відпочинку, уникати надмірних фізичних та розумових навантажень, впливу шкідливих чинників довкілля (наприклад, дії іонізуючого випромінювання, потрапляння в організм отрутохімікатів).
Отже, висновок про загальний стан здоров'я людини можна зробити лише на підставі низки досліджень: медичних, біохімічних, фізичних, анатомічних, генетичних, імунних тощо. Отримані результати проведених досліджень — показники стану організму людини — порівнюють із середніми значеннями цих показників у здорових людей відповідного віку та статі.
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 7-11.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 6-12.