Людина є прикладом складної біологічної системи. Різні її компоненти перебувають на різних взаємопов’язаних рівнях організації: молекули входять до складу клітин, з клітин складаються тканини, з тканин — органи, органи, що виконують спільні функції, формують системи органів. Різні системи органів взаємодіють між собою та утворюють цілісний організм.
Усі складові організму людини не працюють окремо, всі вони є частиною єдиного цілісного організму. Організм людини є відкритою системою, оскільки взаємодіє з довкіллям. Звідти він отримує необхідні йому поживні речовини та енергію і виділяє туди кінцеві продукти обміну речовин. У здійсненні обміну речовин та енергії насамперед задіяні такі системи органів, як травна, дихальна, кровоносна, видільна, нервова та ендокринна.
Нормальне функціонування організму людини, як і будь-якої іншої біологічної системи, неможливе без підтримання гомеостазу.
Поняття здоров'я людини включає наступні складові — фізичне, соціальне, емоційне, інтелектуальне, духовне:
Гомеостаз — це здатність біологічної системи підтримувати відносну динамічну сталість свого складу та властивостей за змін умов як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Здатність підтримувати гомеостаз, зі свого боку, є необхідною умовою здорового стану організму людини.
Здоров'я — це стан фізичного, психічного та соціального благополуччя, високої працездатності та соціальної активності людини, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних вад. Здоров'я — це стан живого організму, коли усі його органи здатні виконувати свої життєві функції.
- показниками фізичного здоров’я людини є особливості анатомічної будови тіла, досконала фізіологічна діяльність організму в різних умовах (спокою, руху тощо), оптимальний рівень фізичного розвитку органів та їх систем.
- Показниками емоційного, інтелектуального та духовного здоров'я є прояви психічних процесів і особливостей людини, наприклад емоційність, чутливість. Цьому сприяють такі притаманні людині риси, як мислення, характер, здібності, здатність справлятися зі складними обставинами життя, зберігаючи оптимальний емоційний фон та адекватність поведінки.
- Показники соціального здоров'я пов’язані з економічними чинниками, стосунками особистості з іншими представниками соціуму (членами родини, іншими учнями, педагогічними працівниками, членами колективу тощо), з якими формуються різні соціальні зв’язки. До цих показників належать: рівень комунікабельності, здатність до співпраці та взаємодопомоги, адаптивність до змін, відчуття безпеки та задоволеність життям.
Показники здоров'я людини можуть бути як якісними (самопочуття, настрій тощо), так і кількісними.
До кількісних показників належать:
- антропометричні (зріст, маса тіла, об’єм грудної клітки тощо);
- фізичні (частота пульсу, артеріальний тиск, температура тіла);
- біохімічні (як-от рівень глюкози у крові та сечі);
- біологічні (склад мікроорганізмів у шлунково-кишковому тракті, співвідношення різних типів клітин у складі крові тощо).
На противагу здоровому стану, хвороба — це стан організму, пов'язаний з порушеннями його будови, нормального функціонування (наприклад, обміну речовин) і здатності підтримувати гомеостаз. Наслідком хвороби є зниження пристосувальних можливостей і працездатності людини. Хвороби негативно впливають і на психічний стан людини.
Виділяють такі основні причини хвороб:
- механічні: травми, струси тощо;
- фізичні: дія високих або низьких температур, електричного струму тощо;
- хімічні: вплив побутових, промислових та інших токсичних речовин;
- біологічні: хвороботворні віруси, бактерії, тварини, гриби;
- психогенні: війни, дискримінація, булінг тощо;
- генетичні: спадкові хвороби та вади.
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 7-11.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 6-12.