Транспортування газів кров'ю передбачає рознесення кисню із плином крові (у вигляді оксигемоглобіну еритроцитів) організмом до органів і тканин, а також забирання від них вуглекислого газу та перенесення його до легень. Цей етап відбувається за участі двох фізіологічних систем органів — дихальної та серцево-судинної. Вони об'єднуються в єдину функціональну систему для виконання спільної функції — забезпечення кожної клітини організму киснем.
 
Збагачена киснем артеріальна кров великим колом кровообігу від серця надходить у капіляри, розміщені у всіх тканинах. Тут артеріальна кров перетворюється на венозну. Вона повертається до серця, а звідти — до легень. Таке переміщення газів з кровообігом має назву транспорт газів кров’ю.
 
Значна частина кисню й вуглекислого газу переноситься в хімічно зв’язаному стані з білком гемоглобіном,  який міститься в еритроцитах (\(1\) г гемоглобіну зв’язує \(1,34\) мл кисню).
 
Гемоглобін — дихальний залізовмісний складний білок, що складається з органічного компонента (гема) і білкової частини (глобін). Небілкова група має йон Феруму, що є місцем прив’язування кисню. Вуглекислий газ для транспортування зв’язується з білковою частиною і не конкурує з киснем за місце. Таким чином, гемоглобін здатний транспортувати O2 і CO2. Сполука гемоглобіну з киснем називається оксигемоглобін (HbO2) і має яскраво-червоний колір, а сполука гемоглобіну з CO2 — карбогемоглобін (HbCO2), темно-червоного забарвлення.
 
Кров постачає до тканин кисень у  вигляді окисненого гемоглобіну (оксигемоглобіну HbO2) — нестійкої сполуки, що легко розпадається й вивільняє кисень. Газообмін у тканинах також відбувається за основним законом дифузії. У тканинах кисень з капілярів, де його концентрація більша, переходить у тканинну рідину з меншою концентрацією цього газу, а з неї — у клітини. Там він одразу вступає в реакції окиснення органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів). Тому кисень у клітинах не запасається.

Унаслідок процесів окиснення у клітинах збільшується вміст вуглекислого газу. Він так само завдяки дифузії з клітин через  тканинну рідину надходить у капіляри, в яких частина (близько \(25\) %) вуглекислого газу зв’язується з гемоглобіном,  утворюючи нестійку сполуку (карбгемоглобін). Решта (близько \(75\) %) вуглекислого газу зв’язується з плазмою крові, утворюючи нестійку карбонатну кислоту (H2CO3) та її солі.
 
Так артеріальна кров перетворюється на венозну, що венами великого кола кровообігу надходить до серця, звідти  cудинами малого кола кровообігу — до легень. У легенях карбгемоглобін розпадається, вуглекислий газ вивільняється й  виводиться з організму. Повітря, яке видихається, називають видихуваним. Його склад порівняно з вдихуваним інший:  вміст у ньому кисню знижується, а вуглекислого газу збільшується.
 
Склад атмосферного повітря та повітря після видиху
 
Повітря Кисень (%) Вуглекислий газ (%) Азот, водяна пара, інертні гази (%)
Вдихуване
(атмосферне)
\(20,95\) \(0,03\) \(79,02\)
Альвеолярне \(14,40\) \(5,20\) \(80,40\)
Видихуване \(16,30\) \(4,00\) \(79,70\)
 
Внутрішнє, або тканинне дихання, здійснюється також у два етапи — обмін газів між кров'ю і тканинами та використання кисню клітинами й видалення вуглекислого газу.
 
Перший етап внутрішнього дихання — це проникнення кисню із крові капілярів великого кола кровообігу до клітин. Відомо, що клітини в тканинах омиває тканинна рідина. Оскільки в артеріальній крові, що тече капілярами, парціальний тиск O2 високий (\(105\) мм. рт. ст.), то кисень легко проникає в тканинну рідину, а далі — у клітини, де парціальний тиск O2 низький (\(40\) мм. рт. ст.).
 
Другий етап внутрішнього дихання — це сукупність біохімічних реакцій у клітинах, у процесі яких відбувається окиснення вуглеводів, жирів та білків до вуглекислого газу та води з вивільненням енергії (так зване клітинне дихання). Унаслідок цього в клітинах зростає вміст CO2. Його парціальний тиск тут становить \(45\) мм.рт. ст. В артеріальній крові, що тече капілярами, парціальний тиск CO2 \(40\) мм. рт. ст. Завдяки різниці парціальних тисків вуглекислий газ із клітин проникає до тканинної рідини, а звідти — до капілярів, де артеріальна кров перетворюється на венозну.
 
Венозна кров надходить до серця, а звідти — до легень. Отже, газообмін відбувається безперервно. 
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 184-189.
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Міщук Н., Жирська Г., Степанюк А., Барна Л. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2025. с. 166-170.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л.  — Київ-Харків: Ранок, 2025. с. 78-80.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л., Кокар Н., Кравець І., Лойош Г., Глодан О.  — Тернопіль: Астон, 2025. с. 193-198.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 150-153.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2025, с. 96-101.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О., Чернінський А., Вихренко М., Андерсон А. — Київ: Школяр, 2025, с. 134-135.