Повітря надходить у легені та виводиться з легень завдяки дихальним рухам: вдиху і видиху, під час яких змінюється об’єм легень. Вдих і видих разом становлять дихальний цикл. Це ритмічний процес, частота якого у здорової людини становить \(16\) - \(20\) циклів за хвилину, що забезпечує газообмін організму.
Легені не мають власних м’язів, тому вдих і видих здійснюються завдяки скороченню або розслабленню м’язів, які змінюють об’єм грудної порожнини. У дихальних рухах беруть участь міжреберні м’язи та діафрагма, меншою мірою — м’язи черевного преса, деякі м’язи плечового поясу, шиї, спини.
Під час вдиху скорочуються зовнішні міжреберні м’язи, які підіймають ребра та відводять їх убік. Скорочення м’язів діафрагми змінюють її форму зі склепінчастої на пласку. Через це об’єм грудної порожнини збільшується й тиск у легенях стає нижчий за атмосферний. Завдяки цьому повітря надходить через повітроносні шляхи до альвеол легень.
У стані спокою видих відбувається пасивно через розслаблення зовнішніх міжреберних м’язів і діафрагми. При цьому ребра опускаються за рахунок власної ваги. Діафрагму відтискають догори еластичні внутрішні органи черевної порожнини, які були відтиснуті донизу під час вдиху.
Під час глибокого (активного) видиху, крім розслаблення зовнішніх міжреберних м’язів і м’язів діафрагми, скорочуються внутрішні міжреберні м’язи та м’язи черевного преса. Внутрішні міжреберні м’язи активно опускають ребра, а м’язи черевного преса, скорочуючись, відтискають діафрагму вгору. Унаслідок цього об’єм грудної порожнини значно зменшується, тиск у ній стає вищий за атмосферний, і повітря витискається з легень у повітроносні шляхи, а звідти — назовні. Додаткові групи м’язів можуть бути задіяні в дихальних рухах у разі значних фізичних навантажень.
У стані спокою людина здійснює \(16\) – \(20\) дихальних рухів за хвилину. Під час занять спортом, важкої фізичної праці, а також у разі деяких захворювань частота дихальних рухів значно зростає. Для кількісної оцінки функціонального стану легень людини вимірюють так звані легеневі об’єми.
Легеневі об'єми — це різні кількості повітря, що заповнюють легені під час дихальних рухів:
- дихальний об'єм — \(300\) - \(500\) мл — об'єм повітря, що вдихається або видихається при спокійному диханні;
- резервний об'єм вдиху — \(1000\) - \(2000\) мл — додаткове повітря, яке можна вдихнути після звичайного, спокійного вдиху;
- резервний об'єм видиху — \(1000\) - \(1500\) мл — додаткове повітря, яке можна видихнути після спокійного видиху;
- залишковий об'єм — \(1000\) - \(1500\) мл — повітря, що залишається в легенях навіть після максимального видиху.
Розрізняють наступні типи дихання:
- грудне — відбувається завдяки роботі міжреберних м'язів та переміщенню грудної клітки;
- черевне — найефективніший тип дихання, зумовлений переважно скороченням діафрагми;
- змішане — відбувається завдяки спільній роботі міжреберних м'язів та діафрагми.
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 190-194.
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Міщук Н., Жирська Г., Степанюк А., Барна Л. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2025. с. 170-176.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л. — Київ-Харків: Ранок, 2025. с. 80-83.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л., Кокар Н., Кравець І., Лойош Г., Глодан О. — Тернопіль: Астон, 2025. с. 196-199.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 154-161.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2025, с. 102-110.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О., Чернінський А., Вихренко М., Андерсон А. — Київ: Школяр, 2025, с. 136-139.