Кістка — основна структурна одиниця скелета.
В утворенні кісток основна роль належить сполучній кістковій тканині.
Кісткова тканина включає:
Кісткова тканина включає:
- клітини — остеоцити;
- і міжклітинну речовину.
Міжклітинна речовина є дуже щільною, що надає кістковій тканині механічну міцність.
Остеоцити оточені найдрібнішими «канальцами» з міжклітинної рідиною, через яку відбувається живлення і дихання кісткових клітин. У кісткових каналах проходять нерви і кровоносні судини.
Остеоцити оточені найдрібнішими «канальцами» з міжклітинної рідиною, через яку відбувається живлення і дихання кісткових клітин. У кісткових каналах проходять нерви і кровоносні судини.
Твердість кісткам надає наявність у їх складі неорганічних речовин: мінеральних солей Фосфору, Кальцію, Магнію.
Гнучкість і пружність кісткам надають органічні речовини.
Міцність кістки забезпечується поєднанням твердості і пружності.
Більшою гнучкістю володіють кістки організму, що росте; більшою міцністю — кістки дорослої (але не старої) людини.
Міцність кістки забезпечується поєднанням твердості і пружності.
Більшою гнучкістю володіють кістки організму, що росте; більшою міцністю — кістки дорослої (але не старої) людини.
Склад кістки і властивості речовин, що входять до її складу, можна експериментально довести.
Спалюванням: при тривалому прожарюванні кістки органічні сполуки згоряють. Кістка стає крихкою, розсипається при дотику на безліч дрібних частинок. Залишки складаються з неорганічних сполук. Отже, при відсутності органічних речовин кістка втрачає гнучкість і пружність.
Зануренням у розчин хлоридної кислоти на декілька днів: неорганічні солі розчиняються у хлоридній кислоті і вимиваються з кістки. Кістка стає гнучкою, її можна зав'язати в вузол. Отже, при відсутності неорганічних солей кістка втрачає твердість.
Кожна кістка — складний орган.
За формою кістки поділяють на:
- трубчасті;
- губчасті;
- плоскі;
- змішані.
Розглянемо будову трубчастих кісток на прикладі стегнової кістки.
У зовнішній будові довгої трубчастої кістки можна виділити тіло кістки (діафіз) та дві кінцеві суглобові головки (епіфізи).
У зовнішній будові довгої трубчастої кістки можна виділити тіло кістки (діафіз) та дві кінцеві суглобові головки (епіфізи).
Епіфізи трубчастої кістки покриті хрящем.
Між тілом і головками міститься епіфізарний хрящ, що забезпечує ріст кістки у довжину.
Усередині кістки міститься порожнина (канал) з жовтим кістковим мозком (жировою тканиною), що і дало назву таким кістках — трубчасті.
Усередині кістки міститься порожнина (канал) з жовтим кістковим мозком (жировою тканиною), що і дало назву таким кістках — трубчасті.
Епіфізи стегнової кістки складаються з губчастої речовини.
Тіло кістки (діафіз) усередині утворено губчастою речовиною, зовні — товстим шаром компактної речовини і покрито оболонкою — окістям.
В окісті розташовані кровоносні судини і нервові закінчення, завдяки чому забезпечується ріст кістки у товщину, живлення, зростання кісток після переломів.
На суглобових головках (епіфізах) окістя відсутнє.