2. Тканини скелета людини, склад кісток

Скелет — це сукупність з’єднаних між собою кісток і хрящів. Відповідно основу скелета людини становлять кісткова та хрящова тканини. Основа кісткової тканини — остеоцити — дозрілі клітини, що втратили здатність до розмноження. Остеоцити беруть участь у формуванні основи (матриксу) кісткової тканини, підтриманні складу його мінеральних сполук. Тривалість життя остеоцитів може дорівнювати тривалості життя самого організму, що робить їх довгоживучими клітинами.

 

 

Структурним елементом будови кісток є кісткові пластинки, основу яких становить міжклітинна речовина. Залежно від характеру розміщення кісткових пластинок у кістках розрізняють компактну та губчасту речовину. Компактна кісткова речовина — це щільний, твердий зовнішній шар кісток, який забезпечує їм міцність і твердість. У ній кісткові пластинки розташовані щільно й упорядковано. Між кістковими пластинками розміщені остеоцити.

 

Якщо подивитись на поперечний зріз крізь компактну речовину кістки через лупу, то можна побачити, що кісткові пластинки мають циліндричну форму, вони наче вставлені одна в одну, їх налічують від \(5\) до \(20\). Такі утвори називають остеонами, вони забезпечують міцність скелетної тканини.

У центрі кожного остеона є канал, де проходять кровоносні судини. Між сусідніми остеонами розташовані вставні кісткові пластинки.

 

У губчастій речовині кісткові пластинки розташовані не щільно і менш упорядковано. Тому губчаста речовина має комірчасту будову й нагадує сітку. Порожнини між кістковими пластинками заповнені червоним кістковим мозком — різновидом сполучної тканини. У дорослої людини червоний кістковий мозок — головний орган кровотворення. Він має вигляд пухкої маси червоного кольору, яка містить стовбурові клітини. Ці клітини діляться, частина їхніх нащадків диференціюються і дають початок усім типам клітин крові: еритроцитам, лімфоцитам та тромбоцитам.

 

Міжклітинна речовина кісткової тканини складається з органічного матрикси (колегенові волокна та аморфна речовина) та неорганічних солей, які надають їй міцності й твердості. Органічна частина забезпечує гнучкість, а неорганічна — твердість і міцність. Вона пронизана остеоцитами. Остеоцити оточені найдрібнішими «канальцами» з міжклітинної рідиною, через яку відбувається живлення і дихання кісткових клітин. У кісткових каналах проходять нерви і кровоносні судини.
 

 

Поєднання в кістках компактної та губчастої речовини надає їм великої міцності під час стискання й розтягання. Це пояснюється тим, що кісткові пластинки як у компактній, так і в губчастій речовині, розташовані в напрямку сил розтягання або стискання. 

 

Твердість кісткам надає наявність у їх складі неорганічних речовин: мінеральних солей Фосфору, Кальцію, Магнію.

Гнучкість і пружність кісткам надають органічні речовини, передусім білки (наприклад, колаген).
Міцність кістки забезпечується поєднанням твердості і пружності.
Більшою гнучкістю володіють кістки організму, що росте; більшою міцністю — кістки дорослої (але не старої) людини.

Склад кістки і властивості речовин, що входять до її складу, можна експериментально довести.
Спалюванням: при тривалому прожарюванні кістки органічні сполуки згоряють. Кістка стає крихкою, розсипається при дотику на безліч дрібних частинок. Залишки складаються з неорганічних сполук. Отже, при відсутності органічних речовин кістка втрачає гнучкість і пружність.
Зануренням у розчин хлоридної кислоти на декілька днів: неорганічні солі розчиняються у хлоридній кислоті і вимиваються з кістки. Кістка стає гнучкою, її можна зав'язати в вузол. Отже, при відсутності неорганічних солей кістка втрачає твердість.