1. Будова шкіри

Шкіра — один з найбільших за площею органів нашого тіла: загальна площа шкіри в дорослої людини становить у середньому близько \(2\) м². Шкіра утворює зовнішній покрив тіла та розмежовує зовнішнє і внутрішнє середовище організму. 

Шкіра складається з трьох основних шарів: епідермісу, дерми (власне шкіри) і підшкірної жирової клітковини.

 

 

 
Епідерміс утворений багатошаровим епітелієм. Верхні його шари роговіють і утворюють міцні покриття (на долонях, підошвах, тощо).Зовнішній роговий шар утворюється мертвими клітинами, які постійно злущуються. Він захищає живі клітини, що лежать глибше, від впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища.
 
Найглибший шар епідермісу — ростковий. У ньому відбувається розмноження і розвиток клітин, які заміняють ті, що злущуються. У цьому шарі під впливом сонячного світла виробляється темний пігмент меланін, від вмісту якого залежить колір шкіри.

В епідермісі відкриваються протоки потових залоз та сальних залоз. Молочні залози виникли з потових. Сальні залози виділяють секрет — шкірне сало, яке змащує шкіру і волосся, пом'якшує їх.

Дерма, або власне шкіра, складається зі сполучної тканини і має складну будову.
 
Клітини гладкої м'язової тканини, колагенові і еластинових волокна надають шкірі пружність і міцність.
 
У дермі розташовані численні нервові закінчення і тактильні, холодові, теплові рецептори, що дозволяють сприймати сигнали навколишнього середовища. У середньому на \(1\) ${\mathit{см}}^3$ припадає до \(5000\) чутливих закінчень, \(200\) больових, \(12\) холодових рецепторів, \(2\) теплових і \(25\) рецепторів, що реагують на тиск. Нервові рецептори в шкірі розділені нерівномірно. Найбільшою чутливістю до дотиків володіє шкіра на кінчиках пальців, потім іде кінчик носа і середина долоні.
 

Дерма пронизана кровоносними судинами. Кров приносить кисень і поживні речовини, забирає продукти обміну.

 

Нижній шар дерми переходить у підшкірну жирову клітковину. Підшкірна клітковина захищає від механічного тиску органи, які розміщені під нею. Найкраще вона розвинена в тих ділянках тіла, що найбільше зазнають механічних впливів під час сидіння, стояння чи лежання.

Товщина підшкірної клітковини залежить від рівня обміну речовин і характеру харчування. За надмірного надходження поживних речовин з їжею частина їх запасається у вигляді підшкірного жиру, що спричинює ожиріння.

Ожиріння несприятливо впливає на стан організму людини і може призвести до скорочення тривалості її життя. Існує також ризик виникнення захворювань серцево-судинної системи, діабету ІІ типу. Такій людині важко займатись спортом, фізично працювати, в неї значно зростає навантаження на суглоби тощо. Для уникнення ожиріння слід раціонально харчуватися, вести активний спосіб життя, постійно стежити за тим, скільки калорій надходить з їжею і скільки витрачається. За потреби слід переходити на менш калорійну їжу.