3. Нейрогуморальна регуляція процесів сечоутворення та сечовиділення

Коли сечовий міхур наповнюється сечею, його стінки розтягуються. Це спричиняє подразнення рецепторів, розташованих у його стінках. Нервові імпульси, які виникають унаслідок цього, чутливими нервами надходять до крижового відділу спинного мозку. Саме там розташований центр сечовипускання. Він посилає нервові імпульси, які зумовлюють розслаблення сфінктера та скорочення м’язів стінок міхура та сечівника й сеча виводиться назовні. Так стається мимовільне, або безумовно-рефлекторне, сечовипускання. З \(1,5\) – \(2\) років у дітей встановлюється довільне (підконтрольне свідомості) сечовипускання, оскільки його починають регулювати відповідні центри кори великих півкуль головного мозку. Під впливом сигналів, які надходять до цих центрів, людина відчуває позиви до сечовипускання. Зі свого боку, сигнали, які виникають у корі півкуль, можуть гальмувати або, навпаки, збуджувати центр сечовиділення в спинному мозку. Тому, починаючи з певного віку, людина здатна свідомо регулювати процеси виведення сечі з організму. 

 

Регуляція роботи нирок. Діяльність нирок регулюється нейрогуморальним механізмом.

 

Нервова регуляція. Процеси сечоутворення регулює нервова система, звужуючи чи розширюючи кровоносні судини нирок. У такий спосіб підтримується оптимальний тиск у приносній артерії. Цьому сприяє активність симпатичних нервів, які іннервують судини нирок і зумовлюють звуження їхнього діаметра. У кровоносних судинах містяться осмо- і хеморецептори, що передають інформацію про тиск крові і склад рідини до гіпоталамусу по провідних шляхах вегетативної нервової системи. 

 

Гуморальна регуляція діяльності нирок здійснюється гормонами гіпофізу, кори надниркових залоз, паращитовидних залоз. Сама нирка продукує судинозвужувальний гормон ренін, дія якого потужніша, ніж вплив нервової системи. Коли тиск у приносній артерії стає меншим за \(70\) мм рт. ст., клітини нирки починають інтенсивно виділяти в кров ренін. Цей гормон запускає каскадну реакцію, що завершується вивільненням у кров гормону кори надниркових залоз альдостерону. Він підвищує зворотне всмоктування води в нирках, об’єм крові збільшується, відповідно підвищується і тиск у ниркових артеріях. Процеси реабсорбції в нирках регулює антидіуретичний гормон гіпофіза (вазопресин), який сприяє утриманню води в організмі. При цьому зменшується об’єм сечі, що виділяється, а сама сеча стає більш концентрованою. Також у нирках синтезується вітамін \(D_3\) і гормон, що стимулює утворення еритроцитів (еритропоетин).

Ознакою захворювання нирок є присутність у сечі білка, цукру, підвищення кількості лейкоцитів або еритроцитів крові.