Периферична нервова система (ПНС) — частина нервової системи, що здійснює зв'язок між ЦНС і органами. Її утворюють нерви, нервові вузли, нервові сплетіння, що розташовані за межами ЦНС.
Нерв — структура на зразок кабелю: сукупність структур, що проводять електричний струм, вкритих ізоляційним матеріалом.
Кожен нерв має багато аксонів, які називають волокнами. Усередині нерва кожен аксон оточений шаром сполучної тканини. Аксони об’єднані між собою в пучки. Крім сполучної тканини, до складу нерва входить жирова тканина, яка має добру електроізоляцію, а також рідина, яка подібна до спинномозкової рідини.
Функціонально нерви поділяють на чутливі, рухові і змішані, усе залежить від того, які нейрони входять до складу нерва.
За кількістю відростків нейрони поділяють на:
- уніполярні нейрони — мають лише один розгалужений відросток;
- біполярні нейрони — мають один дендрит та один аксон. У людини вони є в сітківці ока;
- мультиполярні нейрони — є найпоширенішими, мають один аксон і багато дендритів;
- псевдоуніполярні нейрони — мають один відросток, який розгалужується на два. Найчастіше представляє сенсорні нейрони.
Функціонально нейрони поділяються на чутливі, вставні та рухові:
- чутливі отримують інформацію від рецептора і передають його на руховий або на вставний нейрон;
- руховий нейрон передає імпульс до робочого органа (м’яз, залоза);
- вставний нейрон може знаходитися між чутливим і руховим.
Імпульс по клітині рухається до тіла нейрона по дендритах, а від тіла — по аксонах. Швидкість проходження різна, що прямопропорційно залежить від діаметра аксона й від його мієлінізації. Мієлін утворений гліальними клітинами і працює як електроізоляція. Мієлінова оболонка не суцільно охоплює аксон, а з проміжками, тому імпульс «стрибає» цими оголеними ділянками, що збільшує швидкість.
Щоб нервова система функціонувала, нейрони повинні мати можливість спілкуватися один з одним, і вони роблять це за допомогою структур, які називаються синапсами. Синапси зазвичай утворюються між аксонними закінченнями і дендритними шипами. Проте існують також синапси аксо-аксонні, дендро-дендритні та аксо-соматичні.
Периферична нервова система поділяється на соматичну та вегетативну частини:
- соматична (рухова) частина іннервує (підводить нервові імпульси) скелетні м'язи й забезпечує їхню швидку реакцію на подразнення. За участю цього відділу мозок людини отримує інформацію про зовнішнє середовище та його вплив на організм (наприклад, температурні зміни, біль, дотик та ін.). За її допомогою людина довільно (тобто за власним бажанням) виконує різні рухи;
- вегетативна (автономна) нервова система регулює роботу внутрішніх органів, управляє активністю гладкої і серцевої мускулатури, роботою залоз, реакціями обміну речовин, підтримуючи постійність внутрішнього середовища в організмі людини. Сама людина не може керувати роботою цієї системи (не можна, наприклад, за бажанням зупинити серце, прискорити процес травлення, затримати потовиділення), тобто, вона працює мимоволі.
В автономній (вегетативній) нервовій системі розрізняють два відділи: парасимпатичний і симпатичний. Як правило, нерви цих двох відділів мають протилежний вплив на внутрішні органи.
Основними провідними шляхами периферичної нервової системи є нерви. Вони містять нервові волокна й поділяються на рухові, чутливі та змішані. А за місцем відходження розрізняють черепно-мозкові та спинномозкові:
- черепно-мозкові нерви відходять від головного мозку, проходять через певні отвори черепа й іннервують органи голови та шиї людини. Усі черепні нерви, крім блукаючого, іннервують верхню частину тіла. У людини \(12\) пар черепно-мозкових нервів, їх позначають римськими цифрами в порядку їх розташування і кожний із них має власну назву (наприклад, \(І\) пара — нюхові нерви, \(ІІ\) пара — зорові нерви, тощо);
- спинномозкові нерви — парні нерви людини, що виходять з кожного сегмента спинного мозку. Ці нерви змішані, тому що містять рухові й чутливі нервові волокна. Їх у людини \(31\) пара. Кілька сусідніх спинномозкових нервів утворюють сплетіння (шийне, плечове, поперекове, крижове), а потім розгалужуються на периферичні нерви.
Отже, периферична нервова система утворена широкою мережею нервів, вузлів та сплетінь за допомогою яких центральна нервова система отримує інформацію щодо стану довкілля та забезпечує діяльність внутрішніх та зовнішніх органів.
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 46-49.
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Міщук Н., Жирська Г., Степанюк А., Барна Л. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2025. с.46-49.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л. — Київ-Харків: Ранок, 2025. с. 147-151.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л., Кокар Н., Кравець І., Лойош Г., Глодан О. — Тернопіль: Астон, 2025. с. 43-49.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 42-45.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2025, с. 203-205.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О., Чернінський А., Вихренко М., Андерсон А. — Київ:Школяр, 2025, с. 28-29.