1. Органи розмноження. Чоловіча репродуктивна система

Однією з умов існування і процвітання будь-якого біологічного виду є здатність відтворювати собі подібних. Але для того, щоби певна популяція будь-якого виду або людська спільнота існували тривалий час, смертність не повинна перевищувати народжуваність. Тобто кількість особин, народжених за одиницю часу, має хоча б не поступатись кількості особин, які померли за такий само період. І лише за умови, що народжуваність переважатиме смертність, можна сподіватись, що такі негативні події, як-от епідемії або війни, дозволять певній людській спільноті існувати й далі.

Отже, продовження роду є природною потребою людини. Однак її еволюція відбувалася в соціальному середовищі, тому повноцінною умовою для продовження людського роду є створення міцної сім’ї. Людина розмножується статевим способом. Функцію розмноження забезпечує репродуктивна система, до складу якої входять статеві органи. Вони складаються зі статевих залоз, де формуються статеві клітини; статевих шляхів, якими ці клітини досягають місця запліднення; зовнішніх статевих органів. При статевому розмноження, відбувається злиття чоловічих (сперматозоонів, або сперматозоїдів) і жіночих (яйцеклітин) статевих клітин.
 
При злитті статевих клітин (сперматозоїда і яйцеклітини) утворюється запліднене яйце — зигота, в результаті поділу якої і формується багатоклітинний організм. Спочатку він росте і розвивається в тілі матері, у спеціальному органі — матці.
 

 
Після народження людини його ріст і розвиток тривають до досягнення зрілого віку.

 

Стать людини визначається генетичними, анатомічними, фізіологічними та іншими особливостями жіночого та чоловічого організму.
 
Зазвичай стать людини можна визначити за особливостями будови органів розмноження, які називають первинними статевими ознаками.
 
Статева система складається із зовнішніх і внутрішніх органів розмноження.

 

Чоловічі статеві органи:

 
Головні статеві органи чоловіків — два сім'яники (яєчка). Це парні статеві залози, в яких утворюються сперматозоїди та статеві гормони, вони складаються з насінних канальців і розташовані поза порожниною тіла, у мошонці (шкірно-м'язовому мішечку). На відміну від жіночої, чоловіча репродуктивна система майже повністю розташована ззовні. Це пов'язано з тим, що нормальне дозрівання сперматозоїдів відбувається тільки при низькій температурі (близько \(35\) °С). У сім'яниках одночасно розвиваються чоловічі статеві клітини — сперматозоїди, і виробляються статеві гормони, зокрема тестостерон.

 

Далі сперматозоїди надходять до придатків яєчок, де досягають зрілості й зберігаються, поки не виводяться. Від кожного з придатків яєчок починається сім'явиносна протока, що сполучається з протокою сім'яних міхурців. Це парні органи, що секретують рідину для забезпечення сперматозоїдів поживними речовинами, утворюючи сім'яну рідину (сперму).Протоки придатків яєчок і протоки сім'яних міхурців зливаються в загальну сім'явипорскувальну протоку, що відкривається в канал статевого члена (пеніса). Під сечовим міхуром навколо сечовипускного каналу розташовується передміхурова залоза (простата). Вона утворює секрет, що захищає чоловічі гамети та підтримує їхню рухливість.