Харчова цінність — це сукупність властивостей харчових продуктів, що забезпечують фізіологічні потреби людини в енергії та будівельному матеріалі. Вона визначається насамперед їхнім хімічним складом і ступенем засвоюваності нашим організмом.
Потреба людини в харчових продуктах виражається енергією, що міститься в компонентах їхніх складників, і вимірюється у кілокалоріях (ккал). Одна кілокалорія відповідає кількості теплової енергії, потрібної для нагрівання \(1\) кг води на \(1\) °С. Потреба людини в поживних речовинах визначається її масою, віком і рівнем рухової активності. Що менше вік, то більше білків потрібно на \(1\) кг маси тіла.
Добова потреба у білках, жирах і вуглеводах (у г) для дітей і підлітків:
- перший рік життя — \(5\) г;
- \(1\) - \(3\) роки — \(4\) г;
- \(4\) - \(7\) років — \(3,5\) г;
- \(8\) - \(12\) років — \(2,5\) г;
- \(13\) - \(17\) років — \(2\) г.
У добовому раціоні дорослої людини доцільно використовувати білки, жири і вуглеводи у співвідношенні \(1\) : \(1\) : \(4\). У середньому за добу доросла людина повинна споживати \(80\) – \(100\) г білків (з них приблизно \(50\) г тваринного походження) і стільки само жирів (з них \(25\) – \(30\) г повинні бути рослинного походження), \(350\) – \(400\) г вуглеводів (на такий вуглевод, як глюкоза, повинно припадати \(50\) – \(100\) г). Ці норми потрібно корегувати залежно від умов праці. Так, при фізичній праці середньої важкості кількість білків необхідно збільшити до \(120\) г на добу, а при важкій фізичній праці — до \(150\) г. Тим, хто не займається фізичною працею, кількість жирів доцільно зменшити до \(60\) г на добу.
Для юнаків рекомендоване добове споживання: білків — \(113\) г, жирів — \(106\) г, вуглеводів — \(450\) г, а для дівчат — \(100\), \(90\) і \(383\) г відповідно.
Збалансоване, або раціональне, харчування — це таке харчування, коли якість і кількість їжі відповідають потребам організму. Це раціон, який забезпечує організм усіма необхідними поживними речовинами, вітамінами та мінералами в оптимальних пропорціях для підтримки здоров'я та нормального функціонування. Ці потреби насамперед визначаються тим, яку кількість енергії витрачає організм у процесі власної життєдіяльності.
Недоїдання, або недостатнє харчування, веде до зменшення м’язової маси, затримує ріст і розвиток людини, знижує опірність організму хворобам і загалом сповільнює всі процеси життєдіяльності.
Переїдання, або надмірне харчування, призводить до утворення надлишкової кількості запасаючих речовин, що відкладаються в судинах кровоносної системи та ускладнюють транспортування речовин нею.
Енергетичні витрати організму визначають за основним обміном — тією найменшою кількістю енергії, яку організм витрачає для підтримання процесів життєдіяльності у стані повного спокою, натщесерце (тобто через \(12\) – \(16\) годин після споживання їжі) і за умов температурного комфорту (+\(20\)…
+\(23\) °С). За цих умов енергія витрачається лише на забезпечення роботи внутрішніх органів (біохімічні процеси, що відбуваються у клітинах, роботу серця, дихальні рухи тощо).
+\(23\) °С). За цих умов енергія витрачається лише на забезпечення роботи внутрішніх органів (біохімічні процеси, що відбуваються у клітинах, роботу серця, дихальні рухи тощо).
Основний обмін залежить від різних чинників: статі, віку, функціонального стану організму, виконуваної роботи. Для людини середньої маси, середнього зросту та середнього віку добове значення основного обміну становитиме приблизно \(7000\) кДж. Звичайно, для здійснення фізичної роботи організм витрачатиме більше енергії.
Отже, знаючи, яка кількість енергії звільняється під час розщеплення \(1\) г різних органічних сполук (білків, жирів і вуглеводів), а також те, скільки енергії витрачає людина впродовж доби, можна розрахувати її добовий раціон — ту кількість їжі, яку людині треба спожити, щоб відновити енергетичні витрати.
Під нормою харчування розуміють забезпечення фізіологічних потреб організму людини в основних поживних речовинах. Норму харчування розраховують, враховуючи не лише затрати енергії, а й біологічну повноцінність їжі. Жоден продукт не може повністю задовольнити потреби організму в усіх поживних речовинах.
Наприклад, у м’ясі є необхідні білки, але в ньому недостатньо вітамінів, мінеральних речовин. У хлібі багато вуглеводів, але мало інших, потрібних організму речовин, зокрема білків.
Важливим принципом раціонального харчування є дотримання енергетичного балансу організму. Це означає, що кількість енергії, яка надходить до організму з їжею, має відповідати енергетичним витратам організму. Нестача енергії в організмі призводить до його виснаження. Тому організм потрібно постійно поповнювати поживними речовинами.
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 122-127.
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Міщук Н., Жирська Г., Степанюк А., Барна Л. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2025. с. 115-119.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л. — Київ-Харків: Ранок, 2025. с. 36-40.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л., Кокар Н., Кравець І., Лойош Г., Глодан О. — Тернопіль: Астон, 2025. с. 125-129.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 98-101.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2025, с. 90-95.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О., Чернінський А., Вихренко М., Андерсон А. — Київ: Школяр, 2025, с. 90-93.