3. Обмін вуглеводів

Вуглеводи є основним джерелом енергії в організмі. При окисненні \(1\) г вуглеводів (глюкози) виділяється \(17,6\) кДж (\(4,1\) ккал) енергії.
Вуглеводи надходять в організм людини у вигляді різних сполук: крохмаль, глікоген, сахароза або фруктоза, тощо. Усі ці речовини розпадаються у процесі травлення до простого сахариду глюкози, всмоктуються ворсинками тонкого кишечника і потрапляють в кров.
 

 
Глюкоза є необхідною для нормальної роботи мозку. Зниження вмісту глюкози в плазмі крові з \(0,1\) до \(0,05\) % призводить до швидкої втрати свідомості, судом і загибелі.
 
Основна частина глюкози окиснюється в організмі до вуглекислого газу і води, які виводяться з організму через нирки (вода) і легені (вуглекислий газ).
Частина глюкози перетворюється у полісахарид глікоген і відкладається у печінці (може відкладатися до \(300\) г глікогену) і м'язах (глікоген є основним постачальником енергії для м'язового скорочення).
Рівень глюкози у крові є постійний (\(0,10\) - \(0,15\) %) і регулюється гормонами щитовидної залози, у тому числі інсуліном. При нестачі інсуліну рівень глюкози у крові підвищується, що веде до важкого захворювання — цукрового діабету.
Інсулін також гальмує розпад глікогену і сприяє підвищенню його вмісту у печінці.
Інший гормон підшлункової залози — глюкагон — сприяє перетворенню глікогену у глюкозу, тим самим підвищуючи її вміст у крові (тобто має дію, протилежну інсуліну).
 

 
При великій кількості вуглеводів у їжі їх надлишок перетворюється на жири і відкладається в організмі людини.
 
\(1\) г вуглеводів містить значно менше енергії, ніж \(1\) г жирів. Проте вуглеводи можна швидко окиснити і швидко отримати енергію.