3. Сон

Сон і активність (неспання) — це прояв добових ритмів.
Активна життєдіяльність та взаємодія з навколишнім світом відбувається під час неспання, а сон забезпечує відновлення працездатності, оброблення і засвоєння отриманої інформації.
 
Для того, щоб виник стан сну, у мозку виробляється ряд особливих речовин (наприклад серотонін, який виробляється нейронами центральної частини середнього мозку).

Сон — циклічне явище. Звичайний \(7\) - \(8\)-годинний сон складається з \(4\) - \(5\) циклів (по \(60\) - \(90\) хвилин кожний), закономірно змінюють один одного. Кожен цикл включає дві фази: фазу повільного сну і фазу швидкого сну.
 

 
У стані повільного сну — це початковий етап сну, що складається з \(3\) - \(4\) стадій ) дрімота, поверхневий, глибокий сон). Настає внаслідок засинання, сповільнюється частота дихальних рухів і скорочень серця, знижується тонус м’язів і температура тіла, сповільнюється обмін речовин та енергії. Повільний сон забезпечує фізичне відновлення, зниження тиску, температури та регенерацію тканин.

 

Через \(1\) – \(1,5\)  години повільний сон змінюється швидким — зростає частота дихальних рухів і скорочень серця, активізується діяльність більшості внутрішніх органів, відбуваються мимовільні рухи очних яблук (саме тому цю фазу сну називають «сон зі швидкими рухами очей») і мимовільні скорочення деяких груп м’язів (хоча загалом всі скелетні м’язи організму розслаблені — так званий сонний параліч м’язів). Фаза швидкого сну триває \(10\) – \(15\) хвилин і знову переходить у повільну фазу. За \(7\) – \(8\) годин сну відбувається \(4\) – \(5\) таких циклів. Якщо серед тих, кого розбудили під час повільного сну, лише \(15\) – \(20\) % казали, що бачать сновидіння, то серед тих, кого розбудили під час сну зі швидкими рухами очей, понад \(80\) % опитуваних повідомляли про сновидіння.

 

Пробудження від сну настає під час надходження сигналів з навколишнього середовища (світло, шум тощо) та від внутрішніх органів (скорочення стінок шлунка за відсутності в ньому їжі, переповненого сечового міхура тощо).

Сон регулюють спеціальні структури головного мозку (центри сну розташовані в проміжному мозку, а центри пробудження — у стовбурі головного мозку). Раніше вважали, що сон — це спокій, потрібний для відновлення працездатності. Так, після сну поліпшується самопочуття, працездатність, увага тощо. Утім, електрофізіологічні дослідження показали, що під час сну нейрони деяких ділянок кори великих півкуль головного мозку (зорової, моторної тощо) перебувають у стані ритмічної активності, тобто активність кори великих півкуль повністю не гальмується. На думку вчених, під час сну в головному мозку накопичена інформація обробляється, перерозподіляється та запам’ятовується.

 

Тривале недосипання або неспання негативно впливає на стан людини: порушуються життєві функції, відчуття, мислення, з'являються ілюзії (неточні сприйняття), галюцинації (виникають в уяві неіснуючі об'єкти). Окремими порушенням сну є хропіння, скрегіт зубами, розмови вві сні, ходіння (лунатизм), нічні жахи та ін.

Фізіологічною основою сновидінь є часткова незагальмованість кори великого мозку, деякі ділянки продовжують залишатися збудженими та створюють певні відчуття. Найчастіше в снах мають місце зорові відчуття (близько \(60\) %), можливі сновидіння зі слуховими й дотиковими відчуттями і дуже рідко — з нюховими.  Тривають сновидіння короткий час і виникають у швидкохвильовому сні. Існує значна різниця між змістом сновидінь першої та другої половин ночі: у першій половині сни тісніше пов'язані з дійсністю, у другій — менше нагадують повсякденне життя. Частота сновидінь зростає під час захворювань і нервових перенапружень.

 

Сновидіння бачать по кілька разів за ніч абсолютно всі люди. Той, хто вважає, що не бачить снів чи бачить дуже рідко, просто не пам'ятає. Сновидіння вважається характерною ознакою швидкого сну. Будь-яка людина, яку розбудили в цей період, скаже, що бачила сновидіння і отже розповісти його зміст.

І. М. Сєченов називав сновидіння «небувалі комбінації бувалих вражень».
Швидкий сон триває \(10\) - \(15\) хвилин. Після нього починається новий цикл повільного сну. До ранку тривалість швидкого сну зростає до \(25\) - \(30\) хвилин (збільшення тривалості швидкого сну важливо для активації функцій організму до моменту пробудження).