Важливою функцією свідомості є самоконтроль. Саме свідомість людини регулює її поведінку і взаємовідносини з навколишнім світом. Свідомість допомагає нам зрозуміти, що людина є частиною суспільства й не може існувати без інших людей. А для нормального співіснування необхідно вміти знаходити компроміси й визначати спільні інтереси.
Самоконтроль — це здатність людини свідомо керувати своїми емоціями, думками, поведінкою та діями, базуючись на волі та самоусвідомленні. Це навичка, що дозволяє порівнювати власні вчинки з цілями чи нормами, коригувати їх та зберігати спокій у стресових ситуаціях. Це не просто придушення бажань, а свідомий вибір.
Основні характеристики та складові самоконтролю:
  • управління емоціями та реакціями — можливість обирати, як реагувати на події, уникаючи спонтанних негативних наслідків;
  • керування діяльністю — забезпечує відповідність результатів дій поставленій меті;
  • вольовий компонент — ґрунтується на волі як вищій психічній функції;
  • самоаналіз — включає самоспостереження, самооцінку та самокоригування. 
Ставлення людини до самої себе залежить від рівня розвитку самосвідомості, здатності оцінювати себе. Ставлення до самого себе та до інших визначають характер — сукупність відносно сталих психічних особливостей, які проявляються в житті та діяльності людини.
Характер — динамічна сукупність стійких індивідуальних психологічних особливостей особистості, що формуються протягом життя, виявляються в діяльності та спілкуванні, а також визначають типові для людини способи поведінки та ставлення світу. Це своєрідний «відбиток» особистості, що включає ставлення доінших, праці, себе та власності.
Вирішальна роль у формуванні характеру належить навчанню, вихованню та самовихованню. Для досягнення поставленої мети важливо мати вольові якості, що розвивають такі риси характеру, як наполегливість, цілеспрямованість, рішучість, витриманість, дисциплінованість тощо.
 
Основні складові характеру:
  • стійкість — характер — це не випадкові реакції, а передбачувана поведінка
  • формування —характер не є вродженим, він формується під впливом соціального оточення, виховання та досвіду;
  • типові риси — включають ставлення до інших (товариськість/замкненість), до праці (працьовитість/ледачість), до себе (самокритичність/егоїзм).
Оцінити людину можна за ставленням до роботи. У процесі виконання роботи виявляються різноманітні риси характеру: ініціативність, наполегливість, працелюбність (або лінощі), прагнення до подолання труднощів (або страх перед труднощами), сумлінність, акуратність тощо.

Отже, друга сигнальна система дає змогу позначати словом не тільки безпосередні подразники, а й складні їхні взаємозв’язки, оперувати словами під час аналізу та синтезу явищ навколишнього світу. Мова і мислення відіграють велику роль у становленні свідомості людини, розвиткові її психіки, дають змогу адаптуватись до мінливих умов життя. 
Отже свідомість — здатність людини пізнавати навколишній світ і саму себе за допомогою мислення та розуму, внаслідок чого формується інтелект особистості. 
Джерела:
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Балан П., Козленко О., Кулініч О., Юрченко Л., Остапченко Л. — Київ: Генеза, 2025. с. 275-278.
Біологія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Міщук Н., Жирська Г., Степанюк А., Барна Л. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2025. с. 246-251.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Тагліна О., Самойлов А., Утєвська О., Довгаль Л.  — Київ-Харків: Ранок, 2025. с. 275-278.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Горобець Л., Кокар Н., Кравець І., Лойош Г., Глодан О.  — Тернопіль: Астон, 2025. с. 268-270.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Задорожний К., Ягенська Г., Павленко О., Додь В. — Київ: Освіта, 2025. с. 226-227.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Соболь В. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2025, с. 244-246.
Біологія: підруч. для 8-го кл. зал. заг. серед. освіти / Андерсон О., Чернінський А., Вихренко М., Андерсон А. — Київ: Школяр, 2025, с. 202-203.