Генетична інженерія — дуже молодий напрям науки на межі молекулярної біології, генетики й біотехнології, метою якого є створення організмів із новими комбінаціями спадкових ознак.
Народився цей напрям досліджень у \(1972\) році, коли Пол Берг уперше поєднав у пробірці ДНК вірусу \(SV40\) (спричиняє появу пухлин у мавп) з ДНК бактеріофага лямбда (паразитує в клітинах кишкової палички). Так було отримано першу рекомбінантну ДНК (рекДНК) — молекула ДНК, яка поєднує в собі генетичний матеріал, виділений з різних біологічних джерел. Це стало початком розробки біотехнології одержання рекДНК, що є основою генетичної інженерії. Далі відбулись від-криття ферментів, що розрізають і зшивають ланцюги ДНК, методів визначення послідовності нуклеотидів ДНК (метод секвенування), методів клонування генів та ін. Ці дослідження дають змогу конструювати генетичні структури й отримувати організми з потрібними ознаками.
У чому ж переваги генетичної інженерії перед селекцією? Під час створення нових порід, сортів чи штамів селекція стикається з такими проблемами, як несхрещуваність видів, некерованість ззовні процесами рекомбінації ДНК, непередбачуваність комбінацій ознак серед нащадків та ін. Селекція у своїх дослідженнях спирається на добір ознак та внутрішньовидову гібридизацію. На все це витрачається дуже багато часу, використовуються різні мутагени для штучного мутагенезу і не завжди результати відповідають очікуваним сподіванням.
Перевагою генетичної інженерії є швидка, цілеспрямована і контрольована зміна ознак з використанням генетичного матеріалу не лише організмів одного виду, а й різних неспоріднених видів. Так, генетичні структури бактерій можуть переноситись у клітини рослин, а гени людини — у клітини бактерій. Методи генетичної інженерії дають змогу значно прискорити селекційні процеси: термін отримання нових форм організмів скоротився до \(3\) – \(4\) років замість \(10\) – \(12\) років, необхідних із застосуванням методів селекції. І ще одна перевага полягає в тому, що генетична інженерія досліджує процеси рекомбінації й отримання нових генетичних структур поза організмом, оскільки молекулярна біологія довела, що природні механізми збереження стабільності геному змінити неможливо і небезпечно.
Поняття «генетична» та «генна» інженерія часто вживаються як синоніми, хоча перший із них ширшим і передбачає маніпуляції не лише з окремими генами, а й з більшими фрагментами геному, включаючи цілі хромосоми.
Генетична інженерія — напрям науки, метою якого є створення генетичних структур та організмів з новими комбінаціями спадкових ознак.
Джерела:
Біологія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл./ В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2017. с. 272 - 273.