Минулого року ви дізналися про існування багатьох речовин і їхні назви: вода, вуглекислий газ, кухонна сіль, метан тощо. Ці назви склалися історично і є традиційними. Але для всіх речовин, які існуюють у природі, навряд чи можна придумати, а тим більше запам’ятати мільйони традиційних назв. Тому в хімії існують правила складання назв речовин — хімічна номенклатура (від лат. nomenclatura — називальник імен). Ці правила рекомендує міжнародна спілка IUPAC (та сама, яка затверджує назви хімічних елементів). Назви речовин, складені за правилами хімічної номенклатури, називають систематичними.
 
Для складання систематичних назв бінарних сполук існує правило:
 
Назви_сполук.png
 
Назви одноатомних аніонів утворюються від назв відповідних хімічних елементів і суфікса –ид (–ід):
 
Хімічний елемент Назва елемента  Назва аніона
H Гідроген гідрид
O Оксиген оксид
N Нітроген нітрид
P Фосфор фосфід
S Сульфур сульфід
F Флуор фторид
Cl Хлор хлорид
Br Бром бромід
I Йод йодид
 
 У назвах речовин йонної будови зазначають заряд катіона (для тих хімічних елементів, заряди яких не можливо визначити за вищенаведеною схемою).
 
Наприклад:
 
FeCl2 — ферум(\(2+\)) хлорид;
 
Ag2S — аргентум(\(1+\)) сульфід.
 
Катіони металічних хімічних елементів із великими зарядами (\(4+\) і більше) зазвичай самі по собі не існують, тому для них указують формальний заряд (який ще називають ступенем окиснення), який у назвах і формулах позначають римськими цифрами:
Bi2O5 — бісмут (\(V\)) оксид;
 
SnCl4 — станум (\((IV\)) хлорид.
 
Отже, назву сполук складають у такій послідовності:
  • називають катіон (записуючи назву, її пишуть з малою літери). Для елемента зі змінною валентністю після його назви вказують валентність, яку записують у круглих дужках римськими цифрами, без відступу від назви елемента;
  • називають аніон, записуючи його з відступом від попереднього запису.
K2O — калій оксид;
 
CO2 — карбон(\(IV\)) оксид;
 
N2O — нітроген(\(I\)) оксид;
 
N2O3 — нітроген(\(III\)) оксид;
 
HCl — гідроген хлорид;
 
H2S — гідроген сульфід.
 
Правила вимови хімічних формул:
  • виголошують назви хімічних елементів у послідовності запису їхніх символів у хімічній формулі;
  • після назви кожного елемента називають індекс, якщо він є. Індекс «один» не виголошується. 
 O2 — читається: о—два. Молекула містить два атоми Оксигену.
 
 N2 — читається: ен—два. Молекула містить два атоми Нітрогену.
Джерела:
Хімія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Григорович О., Недоруб О. — Київ, Харків: Ранок, 2025. с. 18-24.
Хімія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Ярошенко О., Коршевнюк Т. — Київ: Оріон, 2025. с. 16-20.
Хімія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Мідак Л., Кузишин О., Пахомов Ю., Буждиган Х. — Тернопіль: Астон, 2025. с. 23-31.
Хімія: підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед. освіти / Попель П., Крикля Л. — Київ: Академія, 2025. с. 8-16.