Більшість задач із програмування передбачають введення даних користувачем, над даними виконуються деякі операції., після чого виводиться результат опрацювання:введення → опрацювання → виведення.
Введення та виведення даних у консольному режимі
У консольному режимі ви користувалися для введення і виведення даних функціями input() і print().
Функція input() призначена для введення даних із клавіатури:
<змінна> = input(<підказка>)
Функція print() потрібна, щоб вивести текст у вікно консолі:
print(<список виведення>)
<змінна> = input(<підказка>)
Функція print() потрібна, щоб вивести текст у вікно консолі:
print(<список виведення>)
У програмі з графічним інтерфейсом ми також можемо використовувати функції input() і print().
Компоненти Тkinter для введення та виведення даних
Результати обчислень, повідомлення програми про стан об’єктів тощо можна вивести за допомогою віджетів класу Label. Для введення даних можна використати відомі вам віджети класу Entry.
Компонент Entry — це поле для введення і виведення тексту.
Синтаксис створення об’єкта класу Entry такий:
[змінна = ]Entry([батьківський_віджет, ][властивість = значення])
[змінна = ]Entry([батьківський_віджет, ][властивість = значення])
Для налаштування вигляду віджета Entry слід задати значення властивостей, спільних із віджетами класів Button і Label: ширина і висота у знакомісцях (width, height), колір фону і символів (bg, fg), параметри шрифту (font).
Створити об’єкт en1 у вікні програми з графічним інтерфейсом (рис.1).
Рис.1
Вигляд вікна зображено на рис.2:
Рис.2
Метод grid()
Вам уже відомі методи pack() і place(), призначені для розміщування віджетів у вікні. Якщо у вікні потрібно в певному порядку розмістити кілька віджетів, то швидко і правильно зробити це допоможе метод grid() (з англ. сітка).
Пакувальник grid() розміщує віджети в клітинках уявної таблиці.
Клітинки можна об’єднувати як по вертикалі, так і по горизонталі.
Атрибути методу grid() мають такий зміст:
• row, column — номери рядка і стовпця відповідно;
• padx, pady — ширина (в пікселях) вільного місця навколо віджета по горизонталі й по вертикалі відповідно;
• columnspan, rowspan — об’єднання декількох клітинок у рядку або стовпці відповідно.
Пронумеруймо уявні рядки й стовпці (рис. 3).
Рис. 3
Методи Entry
Які дії може виконувати елемент Entry у відповідь на певні події? Розгляньмо основні методи Entry на прикладі об’єкта entry1.
|
Метод
|
Призначення
|
Приклад виклику
|
| get() | Отримати значення, що міститься в текстовому полі | Змінній а цілого типу присвоїти значення, що міститься в полі entry1: a = int(entry1.get()) |
| insert(index, str) | Вивести в текстове поле рядок, починаючи зі знакомісця з номером index | Вивести до поля еntry1 значення змінної х: entry1.insert(0, х) |
| delete(first, last) | Вилучити символи, починаючи зі знакомісця з номером first до знакомісця з номером last (нумерація символів з 0) | Очистити текстове поле перед виведенням. Щоб вилучити весь текст, як другий параметр потрібно указати END: entry1.delete(0, END) |
Приклад:
Увести число до поля об’єкта entry1 і вивести квадрат числа до поля об’єкта entry2. Зчитування значення з текстового поля, піднесення до квадрата і виведення результату в поле entrу2 виконує функція kvadrat() — обробник події Натискання клавіші Enter.
Під час виконання проєкту буває зручно, щоб одразу після запуску проєкту в полі був установлений курсор. У такому разі кажуть, що поле знаходиться у фокусі. Для цього використовують метод focus_set() (англ. focus – фокус, set – установити). Наприклад, виконання команди entry.focus_set() приводить до встановлення курсора всередині поля з іменем entry.
Джерела:
Інформатика : підруч. для 8 кл. закл. загал. серед. освіти / [О. О. Бондаренко, . В. Ластовецький, О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов]. — Харків : Вид-во Ранок», 2025
Інформатика : підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед.освіти / Й. Ривкінд та ін. — Київ : Генеза, 2025.