Стиснення даних — це процес кодування інформації з метою зменшення розміру файлів.
Стиснення даних застосовують під час створення файлів певних типів:
- Графічні файли: TIFF, JPEG, PNG.
- Звукові файли: MP3, WMA.
- Відеофайли: MPEG4, WMV, MOV, WebM, Matroska.
Приклад:
Одним із перших способів стиснення була азбука Морзе.
Принцип: часті літери мали коротший код (e – «.», t – «–»), рідкісні — довший.
Для англійської мови це зменшувало обсяг переданих даних удвічі.
Український варіант не враховує частотність літер, тому менш ефективний.
Принцип: часті літери мали коротший код (e – «.», t – «–»), рідкісні — довший.
Для англійської мови це зменшувало обсяг переданих даних удвічі.
Український варіант не враховує частотність літер, тому менш ефективний.
Види алгоритмів стиснення:
Без втрати даних:
Без втрати даних:
- Повністю зберігають інформацію.
- Використовуються для текстів, числових даних, архівів.
З втратою даних:
- Частково спотворюють дані.
- Використовуються для зображень, аудіо, відео.
- Перевага: значне зменшення розміру файлів.
- Недолік: втрата якості (зазвичай непомітна для органів чуття).
Стиснення без втрат використовується, коли потрібна точність; з втратами — коли важливіший розмір файлу, ніж якість.
Джерела:
Інформатика : підруч. для 8-го кл. закл. заг. серед.освіти / Й. Ривкінд та ін. — Київ : Генеза, 2025