В українській мові існує 6 самостійних частин мови.
Слова, що означають назву предмета і відповідають на питання хто? або що?, називаються іменниками.
Приклад:
(хто?) дівчинка
![дывчинка.png](https://resources.cdn.miyklas.com.ua/938caa8b-ba12-4a71-951f-55f14e8c6af7/%D0%B4%D1%8B%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0-w100.png)
(що?) сонце
![sun_PNG13448.png](https://resources.cdn.miyklas.com.ua/30ba5b31-f229-4457-8f61-fe63710e6c0e/sun_PNG13448-w100.png)
Зверни увагу!
Іменники також можуть означати назви явищ, дій та понять.
Приклад:
![]() | ![]() |
біг | читання |
![]() | ![]() |
чистота | зелень |
У реченні іменник найчастіше буває підметом або другорядним членом.
Приклад:
Оленка погладила кішку.
![речення.png](https://resources.cdn.miyklas.com.ua/cf5731fb-6600-483e-b93c-b72d29388aa3/%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-w300.png)
(хто?) Оленка — це підмет.
погладила (кого?) кішку — це другорядний член речення.
В українській мові іменників майже удвічі більше ніж дієслів.