21 листопада. День Гідності та Свободи.
Кожного року 21 листопада по всій Україні запалюють свічки, а на Майдані Незалежності та в містах і селах люди приносять квіти до портретів Героїв. Це одне з наймолодших, але найважливіших державних свят країни.
Розберімося, звідки воно взялося і що саме ми в цей день пам’ятаємо.
Дві дати в одному дні
У свята є особливість: воно поєднує пам’ять про дві революції, які почалися в один день, але з різницею в дев’ять років.
У цей день відбувся другий тур президентських виборів. Офіційно перемогу оголосили Віктору Януковичу, проте результати були сфальсифіковані. Тисячі людей вийшли на Майдан Незалежності й вимагали чесного підрахунку голосів. Протести тривали понад два місяці, до січня 2005 року, а їхній символ дав назву всій події: помаранчеві стрічки й одяг. Так з’явилася Помаранчева революція. Вона завершилася повторним голосуванням, і президентом став Віктор Ющенко.
Уряд Миколи Азарова несподівано призупинив підготовку до підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Цю угоду готували роками, і багато українців бачили в ній шанс на життя за європейськими стандартами. Того ж вечора на Майдані зібралися перші протестувальники, до яких долучилися студенти, активісти, журналісти. Протест отримав назву Євромайдан.
Від Євромайдану до Революції Гідності
Спершу акції були мирними й навіть святковими: люди співали, грали на музичних інструментах, збирали теплий одяг для тих, хто залишався на площі. Але події швидко набули іншого характеру.
- 30 листопада 2013 року вночі спецпідрозділ «Беркут» жорстоко розігнав студентів, які залишалися на Майдані. Саме після цього протест змінився: наступного дня, 1 грудня, на вулиці Києва вийшли сотні тисяч людей. Вимоги вже стосувалися не лише європейського вибору, а й справедливості та поваги до людини.
- Грудень 2013 року став часом, коли на Майдані з’явилася Самооборона, діяли намети, кухні, медпункти, а люди з усієї країни приїздили підтримати протест.
- 16 січня 2014 року парламент із порушеннями процедури ухвалив низку законів, які обмежували права й свободи громадян. Їх назвали «диктаторськими». У відповідь протести стали жорсткішими, а на вулиці Грушевського сталися перші сутички.
- 18–20 лютого 2014 року стали найтрагічнішими. У центрі Києва стріляли в беззбройних людей, загинули десятки протестувальників.
- У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович залишив Київ і втік з країни. Революція перемогла.
Усього протест тривав 94 дні: з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року. Під час Революції Гідності загинули 106 людей, понад дві тисячі були поранені. Загиблих ми називаємо Героями Небесної Сотні, а 20 лютого щороку відзначаємо День пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Як з’явилося свято
У 2005 році, після Помаранчевої революції, Президент Віктор Ющенко встановив День Свободи. Його відзначали 22 листопада. Пізніше, за президентства Віктора Януковича, це свято скасували.
Після Революції Гідності питання про нове свято стало природним. У 2014 році відбулися позачергові президентські вибори, і Президентом став Петро Порошенко. 13 листопада 2014 року він підписав Указ № 872/2014 і встановив День Гідності та Свободи, який відзначають щороку 21 листопада.
Указ ставив кілька цілей:
- утверджувати в Україні ідеали свободи та демократії;
- зберігати й передавати нинішнім і майбутнім поколінням правдиву інформацію про доленосні події початку ХХІ століття;
- віддавати шану патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та в листопаді 2013 – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини.
Так нове свято замінило День Свободи й водночас поєднало пам’ять про обидві революції. Дату вибрали невипадково: саме 21 листопада почалися і Помаранчева революція, і Революція Гідності.
Чому «гідність» і «свобода»
Назва свята точно передає те, за що виходили на площу. Свобода означає право самим обирати своє майбутнє, голосувати без фальсифікацій, говорити те, що думаєш. Гідність означає, що людина не є «гвинтиком», з яким можна не рахуватися: до неї ставляться з повагою, чесно й без насильства.
У 2004 році люди відстоювали власний голос на виборах. У 2013-му вони вийшли захищати європейський вибір, а коли побачили насильство, стали на захист людської гідності.
Свято в умовах війни
Революція Гідності стала переломним моментом в історії України. А вже навесні 2014 року почалася збройна агресія Росії: анексія Криму та війна на Донбасі. 24 лютого 2022 року вона переросла в повномасштабне вторгнення.
Через це 21 листопада сьогодні має ще глибше значення. Українці й надалі борються за свою свободу, але вже зі зброєю в руках, а серед захисників багато тих, хто колись стояв на Майдані.
Як відзначити цей день
- Запалити свічку пам’яті або покласти квіти до меморіалу Героїв.
- Пригадати імена Героїв Небесної Сотні та їхні історії.
- Переглянути документальний фільм про Майдан.
- Поговорити з рідними про те, що вони пам’ятають про ті події.
- Допомогти тим, хто сьогодні захищає нашу свободу.
Свобода тримається на людях, які не байдужі. Тож нехай наша пам’ять буде дієвою: вдячною, чесною і сміливою.
Матеріал підготовлено на основі Указу Президента України № 872/2014 від 13 листопада 2014 року та відкритих історичних джерел.
