Ми вже знаємо властивості степеня із цілим показником.
Для будь-якого \(a\ne{0}\), \(b\ne{0}\) і будь-яких цілих \(m\) і \(n\):
 
\(a^m·a^n=a^{m+n}\)
 
\(a^m:a^n=a^{m-n}\)
 
\((a^m)^n=a^{mn}\)
 
\((ab)^n=a^nb^n\)
 
\(\left(\frac{a}{b}\right)^n=\frac{a^n}{b^n}\)
Ці властивості можна застосовувати до обчислень значень виразів.
 
Розглянемо приклади.
Приклад:
Обчисліть 46⋅2−268−5.
 
Розв’язання
 
Подамо числа 4 і 8 у вигляді степеня з основою 2 та використаємо властивості степеня:
 
46⋅2−268−5=226⋅2−2623−5=212⋅2−262−15=2−142−15=2−14−(−15)=21=2.
 
Відповідь. \(2\).
Приклад:
Обчисли значення виразу 2n−1⋅33n+254n, де \(n\) — ціле число.
 
Розв’язання
 
2n−1⋅33n+254n=2n⋅2−1⋅33n⋅322⋅33n=12⋅32⋅2n⋅33n2n⋅33n=12⋅9=92=412.
 
Відповідь: \(4\frac{1}{2}\).
Приклад:
Доведи, що для будь-яких цілих значень \(m\) і \(n\) вираз 2m−1⋅3n+2m⋅3n−12m⋅3n набуває одного й того самого значення.
 
Доведення
 
Спростимо заданий вираз: 
 
2m−1⋅3n+2m⋅3n−12m⋅3n=2m⋅2−1⋅3n+2m⋅3n⋅3−12m⋅3n=2m⋅3n2−1+3−12m⋅3n==2−1+3−1=12\⋅3+13\⋅2=36+26=56.
 
Отже, для будь-яких цілих значень \(m\) і \(n\) значення заданого виразу набуває одного й того самого значення, яке дорівнює \(\frac{5}{6}\), що й треба було довести.