Паразити — організми, які живуть за рахунок інших організмів-хазяїв.
Паразити, котрі живуть усередині тіла хазяїна, називаються внутрішніми паразитами, або ендопаразитами (аскариди в кишечнику людини). В організм такі паразити проникають з їжею чи водою, через шкірні покриви, передаються при контакті з хворими організмами, за допомогою тварин-переносників. Найчастіше внутрішні паразити живляться соками, тканинами або перетравленою їжею хазяїна.
Паразитів, які живуть на зовнішніх покривах хазяїна, називають зовнішніми паразитами, або ектопаразитами (п’явки, блохи, кліщі). Зараження такими паразитами відбувається контактним шляхом і живляться вони тканинами покривів (коростяні свербуни, коропоїди) чи кров’ю (блохи, п’явки).
Упродовж свого життя паразитичні організми можуть мати одного або декількох хазяїв. Так, аскарида людська паразитує в кишечнику людини все своє життя, а сисуни упродовж свого життєвого циклу мають двох хазяїв — проміжного і остаточного.
Проміжні хазяї — організми, у тілі яких паразит розвивається та часто розмножується безстатево або статево, але без запліднення (партеногенез).
Основні (остаточні) хазяї — організми, у тілі яких паразит розмножується статевим способом.
Крім порушення функцій, пов’язаного з ураженням тканин, паразити викликають отруєння організму хазяїв. Паразитів і спричинені ними хвороби вивчає паразитологія.
Паразитизм — це явище взаємовідносин між різними видами, коли один із них використовує іншого як джерело живлення та середовище існування, завдаючи при цьому шкоди.
Джерела:
Біологія: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Валерій Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2015. с. 96 - 97.