Упродовж еволюції паразитичні тварини пристосувалися до паразитичного способу життя, основними ознаками якого є певні особливості будови (морфологічні), функцій (фізіологічні) та розмноження (репродуктивні).
Ознаки пристосування паразитів:
- особливості будови — наявність органів прикріплення (присоски, гачки у ціп’яків, колючо-сисного апарату в бліх). Товсті оболонки тіла, непроникні для їдких рідин (аскариди). Відсутність або спрощення органів руху (сисуни);
- особливості функцій — безкисневе (анаеробне) дихання. Утворення речовин, що перешкоджають зсіданню крові (п’явки);
- особливості розмноження — гермафродитизм і підвищена плодючість. Життєві цикли зі зміною середовища існування та хазяїна. Непрямий розвиток.
Основними заходами попередження зараження паразитами є:
- ветеринарний контроль за м’ясом на бойнях, ринках;
- очищення води, захист водойм від забруднення нечистотами;
- санітарний контроль за сміттєзвалищами в населених пунктах;
- недопущення використання незнезаражених фекалій як добрив;
- систематичні медичні огляди для виявлення та лікування хворих тварин і людей;
- знищення проміжних хазяїв (наприклад, молюсків, бліх) тощо.
Особливо важливими заходами профілактики є дотримання правил особистої гігієни: миття рук перед їдою, боротьба з мухами, переварювання, прожарювання, пересолення м’яса, риби, застосування в їжу митих овочів, фруктів.
Паразити володіють різноманітними формами пристосувань, що забезпечують їх процвітання.
Джерела:
Біологія: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Валерій Соболь. — Кам'янець-Подільський: Абетка, 2015. с. 98 - 99.