1. Будова і склад кісток

Кожна кістка — складний орган.

 

Розглянемо будову трубчастих кісток на прикладі стегнової кістки.
У зовнішній будові довгої трубчастої кістки можна виділити тіло кістки (діафіз) та дві кінцеві суглобові головки (епіфізи).

 

 

Епіфізи трубчастої кістки покриті хрящем.

 

Між тілом і головками міститься епіфізарний хрящ, що забезпечує ріст кістки у довжину.
 
Усередині кістки міститься порожнина (канал) з жовтим кістковим мозком (жировою тканиною), що і дало назву таким кістках — трубчасті.
 

 

Епіфізи стегнової кістки складаються з губчастої речовини.
 

Тіло кістки (діафіз) усередині утворено губчастою речовиною, зовні — товстим шаром компактної речовини і покрито оболонкою — окістям. В окісті розташовані кровоносні судини і нервові закінчення, завдяки чому забезпечується ріст кістки у товщину, живлення, зростання кісток після переломів.

 

На суглобових головках (епіфізах) окістя відсутнє.

 

Ріст кісток. У новонародженої дитини скелет складається переважно з хрящів. Окостеніння хрящів відбувається впродовж усього періоду розвитку організму і завершується у віці \(20\)–\(24\) років. Саме тоді припиняється ріст людини у висоту. У довжину кістки ростуть за рахунок поділу клітин хрящової тканини, розташованої між тілом кістки і головками. У товщину кістки ростуть завдяки поділу клітин внутрішнього шару окістя. У період розвитку організму ріст кісток регулюється гормоном росту (соматотропіном), який виробляє гіпофіз.

Кісткова тканина оновлюється впродовж життя людини.