2. Функції складових частин ока

склера (білкова оболонка) — зовнішня оболонка з колагеновими волокнами, що захищає око та зберігає його форму;

райдужна оболонка (райдужка)— передня частина судинної оболонки з пігментом, що визначає колір очей і регулює кількість світла, що потрапляє на сітківку;

зіниця — отвір у райдужці, що може змінювати діаметр за допомогою гладких м’язів, тому регулює надходження світла всередину ока;

війкове тіло — утвір судинної оболонки, що має війковий м’яз і зв’язки, тому може змінювати форму кришталика, відповідаючи за фокусування;

судинна оболонка — оболонка з густою сіткою кровоносних судин, що забезпечує живлення ока;

сітківка — внутрішня світлосприймальна оболонка очного яблука, яка містить фоторецептори та перетворює світлові подразнення на нервові імпульси та передає через зоровий нерв до головного мозку для формування зображення;

волога камер — прозора рідина, яка заповнює передню й задню камери ока та забезпечує живлення кришталика;

склисте тіло — прозора драглиста маса, що заповнює очне яблуко й підтримує його форму та внутрішньоочний тиск;

жовта пляма — ділянка в центрі сітківки, де містяться переважно колбочки, яка вважається місцем найкращого бачення;

сліпа пляма — місце, де зоровий нерв виходить із сітківки, позбавлене фоторецепторів і не сприймає світла. Зображення предметів, які потрапляють на цю ділянку не є видимими для ока.